Для броузера CCBot/1.0 (+http://www.commoncrawl.org/bot.html) в налаштуваннях увімкніть JavaScript. Потім оновіть сторінку.
ГОЛОВНІ ПОДІЇ
Янукович перетворив «проблемну демократію» в Україні на «гібридний режим»
Україна очолила список гібридних режимів, впавши з 67-го місця у 2010 році (коли вона вважалась «проблемною демократією») на 79-те місце у світі. Загальний бал України становить 5,94 з максимальних 10 (6,3 в 2010-му). Для порівняння, перша країна рейтингу – Норвегія – має 9,8 балів. Так, за виборчим процесом та плюралізмом Україна отримала 8,33 балів, за функціонування уряду – 4,64 бали, за політичну участь – 5 балів, за політичну культуру – 4,38 балів, а за громадянські права – 7,35.
Відповідно до методології дослідження гібридним вважається режим, в якому на виборах відбуваються значні порушення, які часто не дозволяють вважати їх вільними та справедливими. Уряд тисне на опозиційні партії. Корупція, як правило, значно поширена, верховенство права є слабким. Громадянське суспільство є слабким, наявне переслідування журналістів, а судова влада не є незалежною.
При цьому, Україна стала також однією з європейських держав (разом із Сербією, Латвією, Росією, Литвою, Боснією та Герцеговиною), в яких населення найменше підтримує демократію.
У звіті також зазначається, що «в Україні підриваються завоювання Помаранчевої революції, зокрема проведення виборів, свобода преси та ставлення до опозиції. Мало хто переконаний, що засудження колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко до семи років ув'язнення не є прикладом повального зловживання судовою системою в політичних цілях». «На додаток до Тимошенко зараз судять і інших посадовців, що свідчить про навмисні дії проти опозиції. Іншими ознаками відходу від демократії є також те, що президент тепер може незалежно від парламенту визначати кандидатуру прем’єр-міністра, призначати та відправляти у відставку членів уряду, а також відправляти у відставку весь уряд без згоди парламенту», – зазначено у звіті.
Загалом у рейтингу було досліджено 167 країн. Згідно з результатами досліджень, 2011 року повну демократію мали 25 світових країн, проблемну демократію – 53 , гібридний режим – 37, а авторитарний режим – 52 держави світу. Найбільш демократичними експерти визнали Ісландію, Данію, Швецію, Нову Зеландію, Швейцарію, Канаду, Фінляндію, Нідерланди та Мальту.
За матеріалами:Тиждень
Обов'язкова реєстрація баз даних - приклад політичної корупції
Законодавство про обов'язкову реєстрацію баз персональних даних, яке передбачає високі штрафи для бізнесу - "класичний приклад політичної корупції".
Про це заявив голова організації роботодавців сфери послуг і президент союзу перукарів України Олексій Антонюк, передає "Дело".
Підприємець вважає, що прийняття законів про бази особистих даних спрямоване на збагачення певних осіб.
"Виконати ці закони неможливо, а з 1 січня 2012 року бізнес буде змушений платити штрафи за незареєстровані бази даних. Черги в контролюючому органі, поява незрозумілих фірм-посередників, суєта і невизначеність у підприємницькому співтоваристві нагадують анекдотичну ситуацію",- вважає Антонюк.
"Цей закон - класичний приклад політичної корупції, це можна в книзі писати як приклад. Приклад безвідповідальності і безкарності депутатів", - підкреслив глава перукарів.
"Я не розумію, як в перукарні треба клієнтів реєструват, і що ця база даних є дуже важливою для когось в нашій державі, то я вважаю це просто абсурдом. Мій розум відмовляється це сприймати", - обурився Антонюк.
Організації роботодавців закликають бізнес не поспішати з виконанням "абсурдного", на їхню думку, закону.
"Я думаю, що не варто поспішати, я думаю, що цей закон буде змінений, навіть якщо інспектора захочуть накласти штраф, то потрібно скласти протокол про порушення. Зараз наші юристи зробили висновок, що це зробити ні фізично, ні юридично майже неможливо", - вважає голова Федерації роботодавців Києва, підприємець Руслан Демчак.
Нагадаємо, Законом України "Про захист персональних даних" (від 01.06.2010 року № 2297-VI) і законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про захист персональних даних" (від 02.06.2011року № 3454-VI), який набирає чинності з 1 січня 2012 року, законодавець створив спеціальний контролюючий орган, який займається реєстрацією баз персональних даних.
Орган має широкі повноваження - від накладення штрафів за ухилення від реєстрації баз, так і фізичний доступ до баз персональних даних, наприклад, можливість проникнути в приміщення, офіс або житло для перевірки.
Бізнес зобов'язаний реєструвати як своїх працівників, так і надати до контролюючого органу повну базу клієнтів і контрагентів.
У разі непокори передбачається штраф від 5,1 до 17 тис гривень.
Напередодні дати вступу в силу закону в Києві стали масово з'являтися фірми, що пропонують швидку реєстрацію баз персональних даних. Хоча процедура держреєстрації безкоштовна, посередники пропонують заплатити ціну від 500 гривень за одну таку процедуру.
За матеріалами: Економічна правда
Mercedes Benz Bank заявляє про свої права на службове авто Лавриновича
дісталося українському
міністерству юстиції безкоштовно
Міністр юстиції України Олександр Лавринович підтвердив, що деякий час використовував службовий автомобіль, викрадений у Німеччині. Німецький власник авто заявив, що має правові підстави домагатися його повернення.
Автомобіль Mercedes Benz GL 420 з номером кузова WDC164821A522903, який 2010 року був конфіскований в Україні на користь держави, згідно з німецьким законодавством залишається власністю Mercedes Benz Bank. Ця дочірня фінансова установа концерну Daimler видає кредити на купівлю автомобілів Mercedes та здає їх у лізинг. Позашляховик класу «люкс» два роки тому був проданий в Україні зловмисниками, які взяли «Мерседес» у лізинг на підставну фірму у Німеччині. Напередодні Нового року міністр юстиції України Олександр Лавринович підтвердив інформацію ЗМІ про те, що машина стоїть у гаражі його відомства.
Речник Mercedes Benz Bank Олівер Вігофські (Oliver Wihofszki) на запит Deutsche Welle відповів, що ця установа у співпраці з правоохоронцями у кожному випадку намагається повернути вкрадені в неї автомобілі. «Утім, достовірної інформації про місцезнаходження згаданого «Мерседеса» поки немає», - зауважив Вігофські. Офіційно німецьку сторону про долю вкраденого авто досі ніхто не повідомив.
«Не суперечить українському законодавству»
кілька тижнів, поки ремонтували
мій Lexus"
Безкоштовно поповнити автопарк іноземними автомобілями українські чиновники можуть на підставі розпорядження Кабінету Міністрів від 2002 року, яке дозволяє передавати транспортні засоби, конфісковані за рішеннями судів, органам влади. Вивезений в Україну шахраями на початку 2010 року автомобіль було передано на баланс Центрального апарату мін’юсту у березні 2011 року. Незадовго до того автомобіль було конфісковано на користь держави за рішенням Ужгородського міськрайонного суду. Підставою для цього рішення був факт порушення митних правил при ввезенні «Мерседеса» в Україну. Олександр Лавринович, посилаючись на це судове рішення, заявив журналістам: перебування розшукуваного автомобіля у гаражі мін´юсту «не суперечить українському законодавству». Міністр навіть дав зрозуміти, що використання конфіскованих автомобілів органами влади є в Україні доволі поширеною практикою.
Не бачить ніякої «крамоли» у тому, що чиновники їздять на конфіскованих автомобілях і колишній заступник міністра внутрішніх справ Геннадій Москаль. У розмові з Deutsche Welle Москаль, нині депутат від опозиційної «Народної самооборони», зізнався, що будучи свого часу начальником управління МВС на Закарпатті, теж їздив на конфіскованому автомобілі – нічим не гіршому, ніж у Лавриновича, позашляховику Toyota Land Cruiser. Москаль запевняє, що перед тим, як було ухвалене рішення про конфіскацію незаконно ввезеного на територію України авто, правоохоронці здійснили перевірку, чи не перебуває воно у міжнародному розшуку. «Це треба робити обов´язково. Тоді у нас ще не було доступу до бази даних Інтерполу, нам допомагали словацькі колеги», - пригадує Москаль.
А як же база Інтерполу?
Геннадій Москаль, - серед улюблених
моделей крадіїв в Європі
Сьогодні Україна вже є членом Інтерполу, а отримати доступ до всесвітньої бази даних про крадені автомобілі правоохоронці можуть, декілька разів клікнувши мишкою комп´ютера. Отже, постає запитання: чи перевіряли українські правоохоронці перед конфіскацією Mercedes Benz GL 420 наявність цього автомобіля у базі Інтерполу.
Як повідомила Deutsche Welle начальник управління Державної виконавчої служби Закарпатської області Наталія Панова, у відповідності до чинного законодавства державні виконавці направили до МВС запит, чи не перебуває автомобіль, який підлягає конфіскації, у розшуку. Першого лютого 2011 року від міліції надійшла відповідь: «автомобіль, згідно з даними інформаційної системи «Угон», в розшуку не перебуває». Отже, міліція послалася на систему «Угон», яка містить базу даних лише про автомобілі, викрадені на території України.
Довгий шлях у міністерський гараж
крадених автомобілів
Як взагалі опинився в Україні сумнозвісний автомобіль з номером кузова WDC164821A522903? «Мерседес» 18 серпня 2009 року був узятий у лізинг підставною компанією у німецькій землі Баден-Вюртемберг. Компанія була створена шахраями, які за декілька років продали за межами ЄС більше 40 незаконно відчужених у Німеччині авто. За «Мерседес» вартістю 82 тисячі євро шахраї сплатили лише 1100 євро - один місячний платіж за лізинг. Як повідомив Deutsche Welle співробітник прокуратури Дармштадта Бернд Кункельманн (Bernd Kunkelmann), вже у вересні 2009 року автомобіль був проданий «одній київській фірмі». Така інформація міститься у матеріалах справи проти банди крадіїв автомобілів, яку згодом розгядав суд. За даними української митниці, автомобіль перетнув кордон України у Чопі 16 січня 2010 року. За кілька днів, залишивши автомобіль в Україні, громадянин Німеччини Ґеорґ Ф. повернувся додому. По поверненні до Німеччини він заявив про викрадення «Мерседеса».
На початку листопада 2010 року Ґеорґ Ф. знову з’явився на території України. Митники, перевіряючи документи на кордоні, з’ясували, що за ним числиться автомобіль «Мерседес», який нелегально залишився на території України. На Ф. завели кримінальну справу, що не завадило йому однак безперешкодно поїхати додому. Митники передали справу МВС, за поданням якого суд згодом конфіскував автомобіль. На момент, коли «Мерседес» перейшов у власність українського мін´юсту, члени банди, які продали його в Україні, вже були засуджені судом Дармштадта до ув´язнення терміном від п’яти до восьми років.
Державні органи заплющують очі
не для "простих смертних"
Те, що автомобіль не мав права залишатися в Україні без митного оформлення більше десяти днів, не завадило 29 травня 2010 року МРЕВ-4 міста Києва (реєстраційно-екзаменаційному підрозділу Державтоінспекції) видати новим «власникам» свідоцтво про реєстрацію. Вже першого липня 2010 року «Мерседес» був перереєстрований Львівським МРЕВ. Дарма, що коли десятиденний термін після ввезення в Україну минув, дані на це авто були занесені до спеціальної митної бази порушень. Крім того, на цей момент автомобіль вже півроку як перебував у розшуку у Німеччині, а це означає, що він вже давно був у базі даних Інтерполу. «Внесення до цієї бази даних є справою кількох хвилин. Це робиться одразу, щойно стає відомо про викрадення авто», - пояснили Deutsche Welle у Федеральному відомстві кримінальної поліції.
Роль реєстраційних органів Державтоінспекції в "легалізації" викрадених за кордоном автомобілів залишається туманною. За словами Геннадія Москаля, така "легалізація" має чималі масштаби. "Ключова ланка при "легалізації" – МРЕВ. Адже саме ця структура, згідно із законом, має перевіряти наявність цілої низки документів, ставлячи авто на реєстрацію. Цього часто не відбувається», - зауважує Москаль.
Плідний ґрунт для корупції
головний по боротьбі з корупцією
Представник антикорупційної мережі Transparency International в Україні Олексій Хмара вказує на те, що існуюче законодавство створює для українських чиновників широке поле для зловживань. У розмові з Deutsche Welle Хмара зауважив, що міністр юстиції Олександр Лавринович, який через крадений «Мерседес» опинився в епіцентрі скандалу, призначений президентом Януковичем координатором державної антикорупційної політики. «А значить, він не має морального права мовчати про існуючі корупційні схеми. Або не має права координувати боротьбу із корупцією», - наголошує Олексій Хмара.
Автори: Наталя Зотова / Євген Тейзе
Редактор: Тетяна Бондаренко
Джерело: Німецька хвиля
ДУМКА ЕКСПЕРТА
Представник Transparency International: Україна може мати долю Греції
Україна може через кілька років після Євро-2012 опинитися там, де зараз знаходиться Греція.
Про це заявив президент об'єднання ТОРО (контактна група Transparency International в Україні) Олексій Хмара, передає ЛІГАБізнесІнформ.
"У 2011 році ми змогли підготувати всю інфраструктуру до Євро-2012. Це великий позитив. Але це супроводжувалося величезним мінусом: майже по кожному об'єкту народ відчуває гіркий присмак корупції", - підкреслив експерт.
За його словами, він не став би дорікати в корупції під час підготовки до чемпіонату нинішню чи попередню владу окремо, тому що "кожен доклав до цього руку".
При цьому він зазначив, що Україна може через кілька років після Євро-2012 опинитися там, де зараз знаходиться Греція.
"Через великі проблеми з корупцією окупити дорогі об'єкти в Греції не вийшло по сьогоднішній день, хоча свій чемпіонат вона провела багато років тому. Сьогодні це, в тому числі, позначилося на боргових зобов'язаннях Греції", - зазначив експерт.
Іншою важливою подією 2011 року Хмара назвав прийняття light-версії антикорупційного законодавства.
"Але і тут не обійшлося без мінусів: зібравши відмінний сучасний комп'ютер, ми не передбачили кнопки включення", - зазначив він.
За його словами, антикорупційне законодавство не може працювати без підзаконних актів, які так і не були прийняті.
"Таким чином, виходить, що закон - хороший, але реально його ніхто не боїться, бо він просто не може працювати", - підсумував Хмара
За матеріалами: Українська правда.
перейти вгору Згорнути згорнути всеБізнес: Податки і корупція в Україні стали ще гіршими
Український бізнес вважає податкову політику і корупцію найбільш проблемними чинниками і відзначає погіршення ситуації в цій сфері за останній рік.
Про це свідчать результати Звіту про конкурентоспроможність регіонів України 2011 Фонду "Ефективне управління", представленого в Києві в середу.
Згідно з даними, вага податкової політики серед усіх проблемних чинників зросла за минулий рік з 14% до 16%, а корупції - з 10% до 15%.
Експерти Фонду вважають, що визначення податкової політики як топ-перешкоди для ведення бізнесу, ймовірно, пов'язано з набранням чинності з 1 січня 2011 року Податкового кодексу і високим рівнем невизначеності з приводу його подальшого адміністрування.
Замкнула трійку найбільш значущих проблем нестабільність державної політики, хоча її вага за рік впала з 17% до 12%.
"Повністю прогнозованим стало те, що актуальні під час кризи інфляція та обмінний курс відійшли в 2011 році на другий план. Однак вірогідним є повернення цих факторів до переліку пріоритетних для бізнесу, враховуючи високий рівень макроекономічної нестабільності в країні", - говориться в звіті.
Згідно з ним, вага інфляції знизився за рік з 10% до 7%, що пропорційно з вагою податкових ставок (рік тому - 8%).
Другу п'ятірку найбільш проблемних факторів склали неефективність держапарату - 6% (5%), нестабільність місцевої та державної влади - 6% (10%), доступ до фінансування - 6% (9%), дозвільна система та ліцензування - 5% (рік тому відсутня в опитуванні), низька кваліфікація робочої сили - 4% (3%).
Автори звіту зазначають, що в 2011 році респонденти в різних регіонах Україні мали труднощі через одні й ті ж проблемні фактори (95% збіг), чого не можна сказати про результати минулого року.
Як зазначила директор Фонду "Ефективне управління" Наталія Ізосімова, цього року Фонд "Ефективне управління" разом із Всесвітнім економічним форумом вперше досліджував всі 27 регіонів України.
В рамках дослідження за допомогою компанії GFK Ukraine було опитано 2100 компаній.
За матеріалами: Інтерфакс-Україна
перейти вгору Згорнути згорнути всеУ пошуках головного корупціонера
Цього року Україна знову опинилась серед найбільш корумпований країн світу. 152 місце серед 182 країн, за умови, що корупційне лідерство рахують з хвоста списку. Це дані міжнародної організації Transparency International, що досліджує так званий Індекс сприйняття корупції.
Де починається і закінчується корупція в Україні? Хто представляє на найвищому рівні ту переломну ланку в держапараті, яка руйнує весь здоровий суспільний організм?
Для відповіді на поставлені запитання подивимось на систему державного управління з позиції менеджменту. У спрощеному вигляді виконавчу гілку влади можна представити у формі ланцюга, який починається з президента, далі – прем’єр, віце-прем’єри, міністри, голови обласних та районних адміністрацій і так далі до "останнього" місцевого клерка.
Зв’язок між будь-якими двома сусідніми ланками є ієрархічним, тобто хтось є керівником, а хтось підлеглим.
А тепер уявімо ситуацію, коли керівник – абсолютно чесна й моральна людина, а підлеглий – корупціонер – отримує відкати та виділяє гроші власним фірмам, задаючи неконкурентні умови при проведенні тендерів.
В результаті вимальовується наступна картина: начальник скромно живе на свою зарплату, а підпорядкований йому службовець пересувається на "Лексусі" та розкошує. Певна річ, такого бути не може – останнього відразу звільнять. Своєю чергою, високоморальний працівник не буде закривати очі на незаконні витівки свого боса.
Отже доходимо висновку, що: керівник та підлеглий або одночасно є чесними людьми, або корупціонерами.
Тепер повернемось назад і ще раз поглянемо на ланцюг виконавчої влади. Якщо хоча би один елемент цієї ієрархічної системи є корупційним, то на основі принципу індукції та попереднього висновку можна довести істинність судження про корупційні діяння найвищої особи в державі – президента.
Звичайно, це тільки абстрактні роздуми. Відомо, що навіть найкраща теорія не у всіх випадках ідеально моделює реальність. Але можна впевнено стверджувати, що вищеописаний ланцюг умовиводів з дуже великою ймовірністю є правильним для країн, що перебувають на дні корупційної ями.
У цьому можемо переконатись поглянувши на діяльність очільників держав, які представляють країни з Індексом сприйняття корупції близьким до України.
В аграрних країнах Африки та Азії корупційні діяння менш помітні через слабкий розвиток ЗМІ та низький рівень концентрації капіталу. Зовсім інша ситуація на теренах розваленого Радянського Союзу, де корупціонери при владі як на долоні.
|
Країна |
Глава держави |
Вибрані приклади: корупція, порушення законів та неетична поведінка |
|
Азербайджан |
Ільхам Алієв |
Ендрю Хіґґінс з "Вашингтон пост":"Дубай, Об'єднані Арабські Емірати. Навіть за мірками такого екстравагантного міста це був захоплюючий шопінг: всього за два тижні … 11-річний хлопчик з Азербайджану став власником дев'яти особняків на березі моря. Загальна вартість – близько 44 мільйонів доларів, або приблизно еквівалент зарплати середньостатистичного азербайджанця за 10 тисяч років... Згідно з записами Земельного департаменту Дубая, ім’я цього хлопчика – Гейдар Алієв. Воно дивним чином співпадає з ім’ям сина президента Азербайджану Ільхама Алієва. Більш того, дні народження також однакові." |
|
Білорусь |
Аляксандр Лукашенка |
"Гардіан" з посиланням на "Вікілікс" аналізує депешу, підготовлену американським дипломатом, де зазначається, що найбагатшим громадянином Білорусі є Аляксандр Лукашенка з активами 9 мільярдів доларів. Серед найбагатших людей країни домінують друзі диктатора. |
|
Росія |
Владімір Путін |
Катеріне Белтон з "Файненшл таймс" викриває зв’язок Путіна з банком "Россия", який з невеликої фінустанови всього за декілька років перетворився на гіганта шляхом різних операції з офшорами та придбання фінансових активів державної компанії "Газпром". |
|
Таджикистан |
Емомалі Рахмон |
Газета "Гардіан" посилаючись на "Вікілікс": "Як стверджують дипломати, найбільшою перешкодою для Таджикистану є президент країни Емомалі Рахмон. Секретна депеша від 16 лютого 2010 року з американського посольства в Душанбе описує, як Рахмон управляє економікою колишньої радянської республіки задля власної вигоди: "На всіх рівнях – від президента до міліціонера на вулиці – уряд характеризується кумівством та корупцією. Рахмон і його сім'я контролюють великі підприємства країни, у тому числі найбільший банк…". |
Якщо ж у квазізлочинного керівництва посткомуністичних держав і виникає час від часу бажання побороти корупцію (про що вони аж надто часто заявляють),, то з одним виключенням – аби їм дозволили те, що заборонять іншим.
Проблема реалізації цього сценарію полягає в тому, що неможливо вмістити в одному кабінеті "своїх корупціонерів" та чужих чесних людей. Усе повертається на круги своя.
Це добре видно на малюнку нижче.
 |
Підсумовуючи, на основі теоретичних роздумів та практичного аналізу, можна стверджувати, що немає чесних президентів, які тривалий час (більше 1-2 років) перебувають при владі в сильно корумпованій країні. Такий керівник або сам краде, або є дурнем, який нічого не хоче робити.
Як подолати корупцію в Україні
Кожен лідер Української держави міг змінити ситуацію і перестати очолювати країну з "почесним" корупційним рейтингом. Кожен міг розпочати і дієво провести боротьбу з корупцією. Але ніхто з них цього не зробив.
Наразі у діючого президента є можливість виправити тенденцію. Для цього він повинен переступити через себе і свій світогляд і прийняти низку рішень, які змінять країну.
Розчищення авгієвих стаєнь корупції без значних витрат з державного бюджету передбачає виконання наступних кроків:
- продаж президентом власного бізнесу та вклад вивільнених грошей в західні інвестфонди, щоби уникнути спокуси впливу на бізнес-середовище;
- відставка уряду і решти високопосадовців, включно з генпрокурором, очищення судової гілки влади, призначення на їх посади на основі конкурсу людей, які тривалий час проживали на заході та/або сповідують європейські погляди щодо ставлення до корупції, збагачення державним коштом та брехні;
- скорочення кількості чиновників наполовину та підняття їм зарплати щонайменше в два рази;
- тотальна заміна працівників органів МВС, митної служби, судів та інших висококорупційних "годівниць" протягом 3-12 місяців;
- потужний контроль за міністерствами та відомствами, впровадження інституту провокації хабара;
- підхід до чиновника та керівництва країни з позиції "презумпції винуватості" – кожен з низ повинен доводити свою чесність та правомірність своїх дій;
- оприлюднення усіх бюджетних витрат в Інтернеті, впровадження системи електронного урядування;
- висвітлення доходів та витрат чиновників, керівництва країни та членів їхніх родин в мережі Інтернет;
- абсолютно прозора система власності, з можливістю визначення кінцевих власників будь-якого активу;
- "драконівські покарання" за корупційні діяння: позбавлення волі на 15 років за хабар у розмірі понад 10 тисяч доларів;
- тотальний розпродаж державної власності на відкритих аукціонах з гаслом, як любив повторювати співавтор грузинського чуда реформатор Каха Бендукідзе, "Продається все крім совісті та правосуддя";
- активна піар кампанія усіх перерахованих заходів.
Все вищевикладене вже пропонувалося у вигляді проектів законів про боротьбу з корупцією. Але всі ті проекти успішно провалювалися особами, яких народ України обирав і продовжує обирати на найвищі посади в країні.
Але без виконання усього вище переліченого корупцію не подолати.
Якщо ж активно взятися за її викорінення, то вже через місяць країна стане іншою.
В протилежному випадку, пошук головного корупціонера завершиться так і не розпочавшись, – в маєтку перед дзеркалом…
Роман Семко,
аспірант-економіст Києво-Могилянської академії,
член партії "Громадянська позиція", для УП
Правозахисники: комендантська година для підлітків сприятиме хабарництву
Дедалі більше українських регіонів розмірковує про запровадження обмежень вільного пересування підлітків у пізній вечірній і нічний час. Правозахисники критикують такий метод «боротьби» з дитячою злочинністю.
У низці областей України підліткам віком до 16 років не варто з'являтися на вулиці або в громадських місцях після 22 години й до 5 ранку. Якщо їх затримають міліціонери, батькам доведеться платити величезні штрафи в кілька тисяч гривень. Такі місцеві рішення вже ухвалені в Сімферополі, Миколаєві, Хмельницькій і Житомирській областях. Щодо готовності таким чином боротися зі злочинністю серед неповнолітніх заявили в Києві, Львові та Харкові.
Правозахисник Олександр Сирота вважає, що влада просто хоче перекласти відповідальність за вуличну злочинність на батьків. «Такими заходами злочинність не приборкати», - сказав Сирота в розмові з Deutsche Welle. На його думку, значно більше користі принесло б створення додаткових можливостей для корисного проведення дозвілля, куди належать також спортивні клуби й творчі гуртки.
Експерт Харківської правозахисної групи Айгуль Муканова, у свою чергу, не бачить жодної законної підстави для введення «комендантської години». «Це має сенс у разі військового стану, надзвичайної ситуації. Коли треба допомогти людям, захистити їх життя та здоров’я». – сказала Муканова, відповідаючи на запитання Deutsche Welle.
Права дітей – біла пляма
Правозахисниця нагадала про неприпустимість порушення статей Конституції про невтручання в приватне та сімейне життя, про право на свободу пересування та застерегла перед «брутальним» порушенням Європейської хартії про права дітей. Сирота з власного досвіду знає, що чимало міліціонерів «взагалі не можуть пояснити, що таке «права дітей». «Цьому не вчать ані депутатів, ані правоохоронців», - зауважив Сирота.
Правозахисники застерігають, що такі обмеження можуть сприяти розвитку хабарництва. Вони стверджують, що знають чимало прикладів «корупційної схеми», коли міліціонери, часто з суперечливих причин, затримують підлітків, складають протоколи та знищують ці протоколи після «фінансової допомоги» батьків. Обидва експерти впевнені, що разом із введенням «комендантської години» «збагачуватися на дітях» буде набагато простіше.
Автор: Олександра Індюхова, Харків
Редактор: Володимир Медяний
За матеріалами: Німецька хвиля
АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ
2011-ий рік був сприятливим для розвитку «зеленої енергетики» в Україні
Рік, що минає, став знаковим для розвитку сонячної й вітроенергетики в Україні. В експлуатацію було введено низку «зелених» об’єктів. Однак позитивну динаміку гальмують корупція та забюрократизованість.
2011-го року Україна вперше потрапила до рейтингу країн, привабливих для "зелених" інвестицій, що складає Ernst&Young. Головним каталізатором розвитку “зеленої енергетики” в Україні 2011 року був так званий "зелений" тариф на продаж електроенергії, отриманої з відновлюваних джерел. Про це в інтерв’ю Deutsche Welle сказвав голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Насамперед це стосувалося будівництва сонячних електростанцій в Криму та вітроелектростанцій на Донеччині й Миколаївщині. Президент Асоціації учасників ринку альтернативних видів палива та енергії України Віталій Давій прогнозує: потужність об`єктів відновлювальної енергетики України у 2012 році збільшиться щонайменше удвічі. Щоправда, йдеться лише про невелику частку в загальному енергобалансі, яка становить менше 1 відсотка.
Історичний рік для української вітроенергетики
2011 рік увійде в історію вітроенергетики України як рік впроваждення перших приватних проектів комерційних ВЕС з використанням сучасних вітротурбін мегаватного класу, пишається голова Української вітроенергетичної асоціації Андрій Конеченков. Водночас, за його словами, серед проблем, які заважали поступу вітроенергетики цього року, – недосконалість законодавства, труднощі з оформленням земельних ділянок під будівництво станцій, відсутність єдиних вимог щодо етапів впровадження вітроенергетичних проектів, політична нестабільність та відсутність держгарантій.
Також у галузі солярної енергетики рік, що минає, називають визначним. Саме 2011 року компанія Activ Solar звела у Криму найбільші у Центральній і Східній Європі 80-мегаватні сонячні електростанції - "Охотніково" й "Перово". Раніше було збудовано меншу станцію "Роднікове". Нині встановлена потужність побудованих цією компанією сонячних парків в Україні становить 167,5 мегават. В Activ Solar пишаються тим, що запустили цьогоріч виробництво чистого полікремнію на дочірньому підприємстві - "Заводі напівпровідників" у Запоріжжі. Ідеться про базову сировину для фотоелектричної енергетики і електроніки.
Інвестиції в сонце зростатимуть
А найбільшими викликами2011 року, кажуть у компанії, була фінансова кризи в єврозоні та її вплив на глобальні ринки сонячної енергетики. Разом з тим Activ Solar оптимістично дивиться у майбутнє і наступного року планує ввести в експлуатацію нові геліоелектростанції. Activ Solar називають себе міжнародною групою компаній зі штаб-квартирою у Відні, яка реалізує масштабні проекти будівництва сонячних електростанцій на півдні України та розробці і виробництві “сонячних технологій”. В українських ЗМІ компанію часто пов’язують з віце-прем'єром України Андрієм Клюєвим.
Як каже експерт Національного екологічного центру Артур Денисенко, непрозорість паливно-енергетичного ринку погано впливає на інвестиційний клімат та дає можливість для спекуляцій та нечесної конкуренції. Це, на його думку, може дискредитувати в суспільній свідомості ідею відновлювальних джерел енергії та принципу сталого розвитку. У прес-службі Activ Solar на питання про власників Deutsche Welle відповіли, що Андрій Клюєв не є власником компанії. Раніше виконавчий директор Activ Solar Йоган Гартер стверджував, що компанію три роки тому заснувала у Відні група австрійських приватних інвесторів. Так чи інакше, в Activ Solar переконані: інвестиції в українську сонячну енергетику зростатимуть.
Автор: Ольга Веснянка
Редактор: Христина Ніколайчук
За матеріалами: Німецька хвиля
Кіпрський гордіїв вузол
Минулого тижня віце-прем'єр Сергій Тигіпко повідомив чорнобильцям прикру новину – грошей на них у бюджеті немає. Водночас віце-прем'єр уже рік обіцяє закрити офшорні дірки в бюджеті. Але далі слів справа не пішла.
Український парламент за останні 5 років тричі намагався розірвати угоду з Кіпром, яка дозволяє українським багатіям ховати свої гроші в цій країні. Але кожного разу ця спроба закінчувалася фіаско.
Вже майже рік українська влада в особі здебільшого віце-прем'єра Сергія Тігіпка, годує українців обіцянками, що перекриє шляхи для виводу грошей в офшори.
Але Кіпр навіть не фігурує в цьому списку. І шансів, що українська влада відмовиться від цього "сховища скарбів", набагато менше, ніж у Юлії Тимошенко вийти на волю.
Між Кіпром і Україною курсують величезні фінансові потоки.
Свого часу Юлія Тимошенко заявляла, що тільки в 2010 році на Кіпр з України неофіційно вивели майже 25 мільярдів доларів. Її соратники заявляли, що лише 8 мільярдів з них було виведено СКМ.
Дані офіційної влади значно скромніші.
За даними Держкомстату, які озвучив "Кореспондентові" посол України на Кіпрі Олександр Дем'янюк, вітчизняні компанії вклали у 2010 в острів суму у 6,5 мільярдів доларів. Але навіть вона становить 92% від усіх інвестицій українців за кордоном.
Зустрічний потік теж не малий. У 2010 кіпрські компанії вклали в українську економіку 9,5 мільярдів доларів — це 22,5% від загального обсягу прямих іноземних інвестицій.
Так маленький Кіпр, який до 80-х експортував у СРСР лише картоплю і апельсини, став найбільшим зовнішнім інвестором України.
Звісно, ні для кого не секрет, хто стоїть за кіпрськими грошима. Сам віце-прем'єр Тігіпко визнає, що це гроші тих українських бізнесменів, які сховали їх від оподаткування за кордон.
Вже рік Тигіпко обіцяє вирішити проблему Кіпру. Але рішення її не видно.
Найбільше ситуацію ускладнює те, що офіційно з 2004 року Кіпр не є офшором де-юре. Хоча і лишається ним де-факто.
Вступивши до ЄС, Кіпр відмовився від частини чисто офшорних оборудок, але замінив їх привабливою схемою оподаткування.
Ця країна має одну з найнижчих ставок податку на прибуток у Європі – 10 %, а на деякі види доходів – нуль відсотків.
В Інтернеті ви з легкістю знайдете з десяток сайтів, які вас докладно розпишуть, як створити офшор на Кіпрі.
Отож, вартість компанії: 2 900 доларів. Щорічне утримання - десь 2 000 доларів - оплачується з наступного року після реєстрації. Аудит коштуватиме від 2,5 до 5 тисяч доларів.
Подача двох звітів - Annual Return, Annual Accounts (Dormant) – 1 000 доларів. Дана сума сплачується, якщо компанія не вела діяльність, при цьому подається так званий "сплячий" (Dormant) звіт. У випадку, якщо компанія вела діяльність, то вартість зазначених послуг збільшується, при цьому сплачується податок на прибуток по ставці 10%.
Найприємніше для українських олігархів - прибуток кіпрських компаній від дивідендів, отриманих з-за кордону, не обкладають на Кіпрі корпоративним податком (ті самі 10%).
На сьогоднішній день на 80% економіка Кіпру живе з юридичних і банківських послуг. Тому руйнувати радянську угоду не вигідно ні Кіпру, ні українським бізнесменам.
Ще в лютому українським журналістам випала нагода поспілкуватися з представником PricewaterhouseCouperse Панікосом Тсіалісом.
Як людина причетна до переговорів з Україною, він запевнив, що українська сторона сама перенесла переговори з Кіпром щодо угоди про уникнення подвійного оподаткування.
На запитання, чому Кіпр блокує переговори, Тсіаліс заявив: "Кіпр не блокує переговори. Переговорів зараз немає".
"Я був у грудні в Україні, і знаю це з перших рук. Українська сторона попросила перенести переговори ", - сказав він.
"Українська сторона бажає уникнути наслідків певних податкових заходів безпосередньо всередині України. І нас попросили зачекати, поки будуть ухвалені певні законодавчі заходи", - повідомив він.
За словами Тсіаліса, нову угоду планувалося підписати 2011 року. Однак зараз він сумнівається, що угоду буде укладено цього року. Він також не зміг сказати, коли продовжаться переговори.
"Ми готові до переговорів. Все залежить від української сторони", - додав Тсіаліс.
Водночас колишній міністр фінансів Кіпру Міхаліс Саріс наголосив, що Кіпр зацікавлений в існуванні нинішньої угоди про уникнення подвійного оподаткування.
У лютому кіпріоти в коментарях не виключали, що угоду може бути укладено до кінця 2011 року. Але зараз вже зрозуміло, що ніякої угоди не буде.
Це ж треба бути самогубцею, щоби перерізати таку золоту жилу. Як одним, так і іншим.
Крім того, є питання наскільки прискіпливо може готувати закон віце-прем'єр Тигіпко, який сам, при продажу "ТАС-Коммерцбанк". Принайні так стверджує опозиція, зокрема Ксенія Ляпіна.
Скільки існує на Кіпрі компаній з українським корінням, порахувати неможливо. Але кожний благопристойний олігарх має свою офшорку на Кіпрі.
Найбільше їх зареєстровано в Лімассолі та Нікосії. В першому зокрема прописано чимало бізнесу Ігоря Коломойського. Автор же скористався нагодою перебування в Нікосії, щоб пошукати, як живуть кіпрські офіси українських олігархів.
Найлегше знайти кіпрські адреси бізнесу Ріната Ахметова. Вони вказані на офіційному сайті СКМ.
SCM Limited, Julia House, 3 Themistocli Dervi Street, Nicosia 1066. Cyprus. Така офіційна адреса кіпрського офісу СКМ.
 |
| Кіпрський офіс СКМ |
Вулиця Фемістоклі Дерві знаходиться неподалік від історичного центру столиці Кіпру Нікосії та є однією з головних бізнес-вулиць міста. Гуляючи вулицею, можна помітити, що найчастіша вивіска на ній - PriceWaterhouseCoopers. Її тут можна знайти легше, ніж ятку з газетами. Відома компанія видно добре заробляє на Кіпрі.
Вивіска PriceWaterhouseCoopers знаходиться і на бізнес-центрі Julia House. Поряд з вивіскою консульства Естонії.
Чи тут знаходиться офіс компанії СКМ? - запитую на ресепшені.
- СКМ? Ні таких у нас немає, - відповідає секретар.
- Точно, але я маю навіть їх телефон? 22555000. Це ж номер вашого центру? - запитую далі.
- Так. Номер є. Але зараз в їх офісі нікого немає, залиште своє питання, вони з вами зв’яжуться, - радить жінка.
Контакти секретар ретельно переписала в блокнот, але ніхто на них не відреагував.
Втім, хто саме займається справами СКМ на Кіпрі, УП підказав той таки представник PricewaterhouseCouperse Панікос Тсіаліс. На залишеній ним візитці був номер телефону, ідентичний номеру кіпрської СКМ.
Тому не дивно, що саме ця компанія рахувала до дня народження Ріната Ахметова, скільки коштують його активи.
За кілька кварталів від вулиці, де прописана СКМ, знаходиться Стасіну Авеню. Там нещодавно добудували Photiades Business Centre. Саме в ньому прописана Mabofi Holdings Limited, 100-відсоткова "дочка" Group DF Дмитра Фірташа, яка в Угорщині веде боротьбу за газотрейдера Emfesz.
 |
| Офыс Mabofi Holdings Limited |
Але замість Mabofi в офісі за скляними дверима сидить юридична компанія Horwath DSP Limited. Там теж нічого не можуть сказати про Mabofi.
"Interpipe group" прописаний в Нікосії на вулиці Кеннеді. Там поміж кафе та магазинами декору знаходиться непримітний бізнес-центр. Але в офісі № 401 замість "Interpipe group" знаходиться компанія Hewitt.
 |
| В офісі № 401 замість "Interpipe group" знаходиться компанія Hewitt |
І вже майже на околиці Нікосії знаходиться офіс, де зареєстрована компанія, яка отримала кошти від продажу "Правекс-банку". Але в суботу, коли туди дістався кореспондент УП, цей офіс був закритий. Тож, хто посприяв забезпеченню спокійного життя київського мера, залишилось загадкою.
На іншому кінці Нікосії, в районі небагатих приватних будинків знаходиться ще один офіс, що обслуговує українців. Це - "Ledra House".
Там "Українська правда" намагалася з'ясувати, чи пов’язана з Валерієм Хорошковським кіпрська компанія "Дарсен Сервісез Лімітед", яка зруйнувала на Новий рік садибу Казанського на Подолі.
Прихопивши список фірм, які так чи інакше пов’язані з медіа-активами Хорошковського, кореспондент УП запитав в секретаря, чи зареєстровані вони тут.
Секретар довго перепитувала назви, але таки підтвердила прописку "Дарсен Сервісез Лімітед" та "Арт Фокс Студіос Лімітед" - ще однієї кіпрської фірми, яка влітку 2010 року від імені Валерія Хорошковського придбала компанію-виробника розважального шоу "Студія Квартал-95".
- На жаль, юриста зараз немає, і навряд чи він захоче з вами зустрітися, але я можу лишити вам його e-mail, - сказала секретар.
 |
| "Ledra House" |
Коли ж УП спробувала повернутися в цей офіс наступного дня, і показала список у 7 фірм, які теж можуть мати стосунок до Хорошковського, то кореспонденту довелося познайомитися з почесним консулом Белізу Христодулосом Васіліадісом.
Бізнес-центр виявився також і резиденцією почесного консула.
Цей неголений чоловік у спортивних штанях виявився вельми недипломатичним, і в агресивній формі відмовився повідомляти будь-що про ввірені йому офшори.
Взагалі юристи скептично ставляться до спроб шукати українські корені на Кіпрі. Як і в Україні там є просто цілі бізнес-центри, які працюють з клієнтами з тієї чи іншої країни.
А от дізнатися реальних власників (бенефеціаріїв) вам не допоможе навіть Нацбанк Кіпру. Хіба що це буде урядовий запит. Ця країна надійно оберігає спокій своїх клієнтів, які годують її економіку.
Все що ви зможете витиснути з цієї країни – за 7 євро купити виписку про директора і акціонерів.
Саме так, щоправда через британський сайт, "Українська правда" дізналась свого часу про белізьких родичів донецької компанії "Альтком", яка є одним з головних підрядників Євро-2012.
Згідно з українським реєстром, мажоритарними акціонерами ТОВ "Шляхове будівництво "Альтком" є дві компанії-нерезиденти - Eurobalt Limited (56%) та Sorena Export Limited (43%).
Вони значаться в українському реєстрі як англійські фірми. Хоча насправді, як виявилось, їх корені ведуть до Белізу, офшорної країни, що донедавна носила назву Британський Гондурас.
На момент створення Eurobalt Limited було випущено аж дві акції на суму 2 фунти стерлінгів, які належали белізькому Trinitron Investments Limited.
Директорами компанії Eurobalt Limited записана кіпріотка на прізвище Лана Замба та компанія Trinitron Investments Limited.
В листопаді цього року вчителька вчителька йоги Лана Замбе зізналася, що є лише фіктивним директором британської компанії " Eurobalt Limited", якій належить пакет акцій донецького підприємства Альтком.
Як пише Kyivpost, жінка одночасно очолює загалом 23 компанії у Великобританії, за що отримує щомісяця $534 заробітної плати.
На Кіпрі ви можете зустріти такого "фасадного" директора фірми у сувенірному магазинчику чи ресторані.
Адже, як стверджує директор кіпрської газети Financial Mirror, лише близько 5 тисяч іноземних компаній, що реально працюють у країні, мають справжній офіс і наймають співробітників. Ще близько 25 тисяч фірм наймають одного-двох співробітників, але мають фіктивний офіс в житлового будинку. А 160-190 тисяч фірм — не мають ні офісу, ні співробітників, лише директора. Таку от Лану Замбе.
У 2010 році на острові Афродіти було зареєстровано 1,8 тисяч компаній з українським та російським капіталом. Після того як Кіпр запровадив новинку – реєстрацію через Інтернет – їх кількість ще зростатиме. А тому українським чорнобильцям і багатодітним матерям ще довго не бачити гроші на свої пільги.
За матеріалами: Українська правда
перейти вгору Згорнути згорнути всеДослідження: економічна злочинність на заваді бізнесу в Україні
Незаконне заволодіння майном, корупція і кіберзлочинність - одні з найпоширеніших економічних злочинів в Україні. Про це свідчать результати опитування, проведеного міжнародною компанією PricewaterhouseCoopers.
Представники бізнесу скаржаться на непрозорі умови роботи в Україні. За інформацією міжнародної консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC), майже 36 відсотків респондентів, які брали участь в опитуванні, стикалися з економічними злочинами. Цей показник на третину вищий, ніж в середньому по світу, наголошується в дослідженні, представленому в понеділок, 12 грудня, в Києві.
Водночас порівнюючи з даними за 2009 рік, коли востаннє проводилося аналогічне дослідження в Україні, є тенденція до зниження, наголошує керуючий партнер PricewaterhouseCoopers Борис Краснянський. Однак святкувати нема чого. «Зниження кількості шахрайств швидше за все пов’язане з неефективністю їх виявлення, а не фактичним скороченням кількості таких випадків», - каже Краснянський.
Показники вищі за середні світові
Незаконне заволодіння майном є одним з найпоширеніших економічних злочинів в Україні, стверджують експерти з PricewaterhouseCoopers. З таким шахрайством стикалися майже 73 відсотка респондентів. Також вельми поширеною залишається корупція в Україні. Понад 60 відсотків опитаних бізнесменів були змушені давати хабарі для просування свого бізнесу, йдеться в дослідженні.
Найбільше шахрайств в Україні зафіксовано у фінансовому секторі, роздрібній торгівлі та на виробництві споживчих товарі. При цьому збитки компаній від таких економічних злочинів і шахрайств сягають майже п'яти мільйонів доларів на рік. Для порівняння: в середньому по світу фінансові збитки від економічної злочинності не перевищують 100 тисяч доларів на рік.
Шахраї теж люблять соціальні мережі
Серед своїх «слабких місць» бізнес-компанії, які працюють в Україні, називають незахищеність в інтернеті. За словами Краснянського, в цьому році вперше зафіксовані випадки кіберзлочинності. Електронні бази даних та доступ до інтернет-розрахунків найбільш цікавлять кібершахраїв.
Представники компаній зізналися, що недооцінюють соціальні мережі, як один із шляхів кіберзлочинності. Майже 58 відсотків респондентів заявили, що в їхніх організаціях відсутній моніторинг відвідання соціальних мереж співробітниками. «Молодь активно відвідує подібні сайти і практика обміну особистою інформацією стала нормою. Це один з ризиків для українських компаній», - йдеться у дослідженні PwC.
Найчастіше шахраї використовують соціальні мережі для збирання інформації про конкретну людину чи співробітника для так званого «точкового фішингу», або для встановлення вірусних програм для здійснення кіберзлочину.
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Володимир Медяний
За матеріалами: Німецька хвиля
Преступления и наказание: Как победить украинскую коррупцию?
Полгода назад - в конце июня - парламент принял новый закон о борьбе с коррупцией, в разработке которого принимал участие президент В. Янукович. Очевидно, что за столь короткий срок трудно ожидать глобальных результатов.
Тем более что коррупция в нашей стране густо проросла во все слои общества, и это упорно держит Украину в международных рейтингах, определяющих уровень коррумпированности государств, на нижних ступеньках.
Почему долгие годы борьба с коррупцией не давала результатов и даст ли она их сегодня?
Путем шулерства
По единодушному мнению экспертов, собравшихся в редакции «АиФ» на круглый стол, корень проблемы - в государственных и даже транснациональных масштабах украинской коррупции. Причем главную скрипку в коррупционных схемах нередко играют как раз представители верховной власти, законодатели, министры. Только с их молчаливого согласия или при непосредственном участии можно принимать «нужные» законы и откровенно грабить страну, выводя за рубеж сотни миллионов долларов, вырученных, например, с продажи госимущества или полученных от реализации откровенно мошеннических схем.
- Приватизация имущества в Украине была проведена путем шулерства, - говорит экс-глава Фонда госимущества Валентина Семенюк-Самсоненко. - Она начиналась без проведения инвентаризации, без определения отраслей, которые могут идти на приватизацию. До 2005 года в Украине вообще не было баланса имущества. Я, когда делала инвентаризацию, за голову схватилась: у нас покупали объекты, забыв заплатить за них деньги! Брали кредиты под гарантии правительства на приватизацию - сегодня это 10,8 млрд долл. под гарантии Кабмина. Эту сумму нам, налого-плательщикам, отдавать еще долго. Сегодня я могу открыто говорить: программа приватизации была написана для мафии. В переходных положениях было указано, что правила действуют всего три года. На практике их не меняли уже 11 лет - они выгодны тем, кто по ним действует. Как, например, проходил конкурс по приватизации «Криворожстали»? Тогдашний премьер-министр Ю. Тимошенко потребовала: перепишите условия конкурса, не давите на хорошего инвестора, в стране - финансовый кризис. А то, что этот «хороший инвестор» нарушает взятые на себя обязательства? На это закрываются глаза. Депутаты дружно голосуют за «хорошего инвестора»: 256 карточек. Не голосовала только Партия регионов. Меня отстраняют, условия конкурса переписываются. Уже «хорошему инвестору» и не надо ничего выполнять: повышать людям зарплату, сохранять рабочие места, вкладывать деньги в инфраструктуру... А после того как Тимошенко дважды захватывала Фонд госимущества, я выпустила брошюру «Как защититься от рейдерства», где поместила инструкцию для сотрудников и руководителей предприятий, которые подвергаются таким нападкам.
В ТЕМУ
Накануне решающего для нашей страны саммита Украина - ЕС отечественные депутаты отправились во Францию: пообщались со своими коллегами и продемонстрировали им фильм американского режиссера-документалиста Бретта Аллена «Украденный попкорн». Картина посвящена политическим событиям в Украине и анализирует коррупцию в высших эшелонах нашей власти, а также показывает характерный для многих в СНГ видных фигур путь - от криминального или полукриминального бизнеса в политику. В первой версии от 2009 года авторы показывают, чем чреват этот путь, а в обновленной версии этого года - на примере Тимошенко, - чем он может закончиться.
Украинские политики попытались переломить устоявшиеся среди европейцев стереотипы касательно «Леди Ю», снять напряжение и развеять мифы вокруг этой темы. Поэтому говорили не столько о кино, сколько о коррупции - проблеме, значимой и для Украины, и для Франции.
- Все претензии к Тимошенко носят правовой характер, - пояснил европейским коллегам народный депутат Владимир Олейник. Он напомнил коллегам о том, что уголовные дела против экс-премьера возбуждены не только в Украине, но и в соседней России. А в деле Павла Лазаренко, которое расследуется в США, она, по словам украинского нардепа, проходит как соучастница.
- С таким «шлейфом» у нас вряд ли человек мог бы добиться успехов в политике, - сделали вывод французы, еще раз подтвердив вывод наших политиков: поведение европейцев, требующих освобождения Тимошенко как условия вступления Украины в ассоциированные члены ЕС, основано скорее на эмоциях, чем на фактах. А французский депутат Клод Гуаген признался: он и его коллеги узнали много новых фактов из биографии Юлии Тимошенко, не попадавших в поле зрения европейских СМИ. И выразил надежду на новую встречу с украинскими коллегами.
- Такие контакты надо обязательно продолжить после избирательной кампании, которая закончится во Франции к лету следующего года, - предложил француз.
Оружие против «лозинских»
Интересно, что, по мнению некоторых экспертов, сегодня плацдарм украинской коррупции переместился из высоких кабинетов в тихие провинциальные «омуты».
- Оказывается, что в верхних эшелонах власти с коррупцией теперь бороться проще, чем внизу, - обращает внимание советник президента Дмитрий Выдрин. - Это феномен Лозинского, возникший и укоренившийся еще в прежние времена. На собственном опыте могу сказать: уличенного в коррупции министра или его зама гораздо проще схватить за руку, написать на него докладную президенту и пресечь зло в корне, чем остановить коррупционную схему на местах - в районах. Это местная власть - такие корпускулы, недробимые, неделимые частицы, в которые входят начальник милиции, районный прокурор, глава сельсовета и местный олигарх, на деньги которого они содержатся и который поэтому позволяет себе все. Сессия сельсовета разгоняется молодчиками с битами, а наверх уходит докладная: у нас все хорошо и спокойно. Проверить трудно. А чтобы победить эти «неделимые частицы», нужно, наверное, какое-то специфическое оружие.
Впрочем, по мнению бывшего заместителя генпрокурора Николая Обихода, Украина начинает постепенно избавляться от коррупции:
- Если общество уже поставило диагноз и готово с болезнью бороться, значит, это можно сделать: благодаря усилиям правоохранительных органов, гражданского общества.
Н. Обиход уделяет особое внимание резонансным разоблачениям последнего времени, когда за руку были пойманы один за другим ряд госчиновников из высших эшелонов власти. Что это - политическое преследование или торжество закона?
- Хочу думать, что второе, - говорит Н. Обиход. - Показательно, что под коррупционные статьи сегодня попадают не только оппоненты нынешней власти. Известно о делах главы Госслужбы занятости В. Галицкого, экс-главы Госфинуслуг В. Волги, бывшего спикера Крымского парламента А. Гриценко. Хотя, конечно, самое громкое - это дело Ю. Тимошенко.
На законных основаниях
Эксперт обращает внимание на интересную особенность украинского общества: у нас, в отличие от других стран Европы, отношение к политику, совершившему уголовное преступление, практически не меняется. Например, Юлия Тимошенко до сих пор остается одной из самых популярных персон в стране - несмотря на то, что ее имя фигурирует в целом ряде уголовных дел, отмечает бывший замгенпрокурора.
- Это отличительный признак славянской натуры, - считает Обиход. - Наша сердобольность - обиженных у нас любят. Однако надо понимать: сентиментальность не должна превалировать над разумом. Каждый обязан понести наказание, если виновен. Почему, если, допустим, преступление совершает слесарь, он, несомненно, ответит по всей строгости закона, и это никого не смущает, а если судят политика - то сразу возникает фон «политическое дело»? Этого быть не должно.
Впрочем, эмоциями в деле Тимошенко до сих пор руководствуются не только украинские обыватели, но и зарубежные эксперты и политики. Это при том, что почти никто не знает, за что же на самом деле отвечает перед законом бывшая премьер-министр.
- Я общался с зарубежными политиками и журналистами и они сами признавались, что мало представляют суть дела Юлии Владимировны, - говорит Обиход. Особое возмущение эксперта вызывает тот факт, что окружению экс-премьера удается уже не первый год дурачить украинскую и международную общественность мифом о невиновности Тимошенко и якобы существующем решении Верховного суда от 2005 года, реабилитирующем экс-премьера.
- На самом деле нет ни одного подобного решения суда! - напоминает он. Обиход надеется, что использованные коррупционные схемы станут достоянием общественности и украинское общество на таком примере научится критичнее оценивать деятельность политиков.
ПОД ЧЕРТОЙ
Откуда началась история украинской коррупции: на баррикадах 2004-го, в результате которых к власти пришли назначенцы определенных политсил, или в чиновничьих кабинетах конца 90-х, где на ходу писались и переписывались законы? Сегодня это уже не важно. Важно другое: нынешние разоблачения коррупционеров - вне зависимости от их должностей и политической принадлежности - это здоровый симптом. Закон начал работать. Главное - чтобы политическая деятельность больше не была убежищем для тех, у кого проблемы с законом.
По материалам: Аргументы и факты
перейти вгору Згорнути згорнути всеОперація «ІМІТАЦІЯ»: «антикорупційні» зусилля влади не зачіпають коренів корупції
Найбільша дірка, через яку втрачаються мільярди бюджетних коштів, – державні закупівлі. За нової влади змагальність у них поступово ліквідується, корупційна процедура закупівлі в одного учасника все частіше використовуються під час вибору підрядчика для поставки товарів та послуг бюджетним коштом.
Дивовижне поруч. В Україні 2011-го було ухвалено Закон «Про засади запобігання і протидії корупції», посилено відповідну кримінальну й адміністративну відповідальність. Народний депутат від Партії регіонів Дмитро Святаш уже оприлюднив відповідну цифру: 3 тис. кримінальних справ проти посадових осіб органів влади за фактом корупційних діянь цього року. Дехто з їхніх фігурантів навіть мав порівняно високу посаду, як-от голова Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг Василь Волга чи керівник Держслужби зайнятості Володимир Галицький. Однак міжнародна організація Transparency International у своєму звіті за 2011 рік стверджує, що рівень корупції в Україні не лише не знизився, а й зріс. Вочевидь, кількість порушених справ на її поширеність не впливає.
Якщо говорити про кількісні показники, то у словах речника Партії регіонів є своя правда. Нова редакція антикорупційних законів від 7 квітня 2011-го збільшує можливості переслідування державних і муніципальних службовців, інших посадових осіб. Тому 3 тис. постанов про порушення антикорупційних кримінальних справ – абсолютно реальна цифра. Щоправда, було б добре, якби влада оприлюднила ще кількість справ, які дійшли до суду.
Проте зрозуміло, що Transparency International враховує не так кількісні показники, як якісні. Інакше кажучи, розрізняє корупційне діяння службовця, який прийняв подарунок чи хабар у розмірі 1 тис. грн, і корупційне діяння, що завдало збитків державі чи громаді на мільйони доларів і мільярди гривень.
Це не єдиний рейтинг, який свідчить про антикорупційну профнепридатність команди «реформаторів». Так, у Doing Business, що відображає умови ведення бізнесу в країні й формується на основі його оцінки, яку дають самі підприємці, Україна посіла 152-ге місце зі 183 країн.
Міжнародні організації фіксують, що за роки правління команди Януковича (2010–2011) рівень корупції і ризик рейдерських захоплень різко підвищився. «Неофіційними» способами вирішення питань в органах влади тепер користується майже половина опитаних підприємців (46%), у той час як ще два роки тому – 36%. У структурі витрат бізнесу «корупційні» видатки зросли майже вдвічі – з 6% до 10%.
На тлі «антикорупційної боротьби» нинішнього керівництва нове дихання дістало рейдерство, що, як відомо, саме не ходить, а лише в парі з корупцією (у прокуратурі, МВС, судах). При цьому, як стверджують постраждалі, сьогодні воно часто не таке витончене, як ще три-чотири роки тому: із судовими рішеннями, залученням реєстратора. Тепер просто пропонують продати бізнес, за, м’яко кажучи, не зовсім адекватну суму. Можна відмовитися, звичайно, від такої скромної пропозиції, але завтра прийдуть знову й дадуть удвічі меншу ціну.
До речі, внесений президентом і вже схвалений парламентом законопроект про гуманізацію кримінальної відповідальності великою мірою обеззброїть антикорупційний документ. Насамперед у частині рейдерства. Зокрема, з набранням чинності цим законом ті, хто реалізує рейдерські схеми (недобросовісні бізнесмени, нотаріуси, арбітражні керуючі), за свої дії в тюрму вже не сядуть – проблему можна буде вирішити символічним штрафом.
Найбільша дірка, через яку втрачаються мільярди бюджетних коштів, – державні закупівлі. За нової влади змагальність у них поступово ліквідується, корупційна процедура закупівлі в одного учасника все частіше використовуються під час вибору підрядчика для поставки товарів та послуг бюджетним коштом. За законом така процедура застосовується у виняткових випадках. Як переконують нас останні два роки, винятків нині часто більше, ніж правил. Згідно з висновками Рахункової палати України, у 2010-му вартість договорів, укладених поза конкурентною процедурою, сягнула майже 63% загальної вартості всіх придбаних державою товарів, робіт і послуг. За її підрахунками, середня вартість закупівлі, здійсненої в 2010-му на конкурсній основі, становила 1,5 млн грн, а проведеної не на конкурентній основі – 51 млн грн. За 2011 рік висновків Рахункової палати ще немає. Але є дані Державної служби статистики, згідно з якими за перші три квартали загальна сума коштів (фактичні видатки) у звітному періоді за укладеними договорами із закупівлі товарів, робіт і послуг становила 72,618 млрд грн, із них за процедурою закупівлі в одного учасника – 25,782 млрд грн.
Прикладів потенційних зловживань у цій сфері чимало. Зокрема, відома з публікацій у ЗМІ компанія «Альтком» (вважається близькою до віце-прем’єр-міністра України Бориса Колеснікова) лише 2011 року отримала від комунальних та державних підприємств підряди загальною вартістю 6,435 млрд грн, як правило, за процедурою закупівлі в одного учасника. Кілька місяців тому ДАТ «Чорноморнафтогаз» придбав у Сінгапурі плавучу бурову установку вартістю $400 млн, тоді як експерти зазначають, що її можна було купити за $250 млн. Інакше кажучи, на одній такій платформі країна втратила понад мільярд гривень бюджетних коштів.
Проте наразі ці факти правоохоронні органи не цікавлять, із посад ніхто не «полетів».
перейти вгору Згорнути згорнути всеМІЖНАРОДНИЙ ПОГЛЯД
Економічні злочини обходяться українським компаніям у середньому в $5 млн
Як зазначають експерти, Україна чи не єдина країна світу, де вартість економічного злочину зростає пропорційно віку злочинця. Так, найдорожчі злочити ($5-10 млн) були здійснені особами старшими за 50 років.
За даними PWCбільшість з співробітників 84 опитаних українських компаній відчули збільшення різних видів економічної злочинності.
Так, кількість респондентів, які вважають, що у країні процвітає незаконне присвоєння активів зросло до 73% з 59%, опитаних у 2009 році.
60% опитаних вважають найпоширенішим хабарництво і корупцію. У 2009 році таке стверджували 59% опитаних.
30% переконані у збільшенні маніпуляції з фінансовою звітністю (28% – у 2009 році).
23% вважають поширеною недобросовісну конкуренцію, (7% у 2009 році).
Кількість респондентів, які вважають найбільш поширеною кіберзлочинність, зросла до 17%, у той час, коли майже ніхто не відчував впливу цього виду економічної злочинності у 2009 році.
Також, на думку опитаних, є кілька економічних злочинів, поширення яких зменшилось. Так, податкове шахрайство вважають поширеним 7%, у порівнянні з 14% у 2009 році, відмивання коштів 3% проти 10% у 2009 році.
За матеріалами: Тиждень
МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД
У Словаччині вибухнув «касетний скандал»
Громадськість Словаччини приголомшена публікацією протоколів прослуховування держчиновників, що можуть свідчити про корупцію в гігантських масштабах. Однак поліція та прокуратура називають оприлюднені записи фальшивкою.
У Словаччині в інтернеті курсують матеріали, зібрані начебто спецслужбами, які доводять існування в країні масштабних корупційних змов між провідними політиками й бізнесменами. Ці протоколи прослуховування приватних розмов носять конспіративну назву «Gorilla», повідомляє німецьке інформагентство dpa з Братислави.
Зокрема, як пише агентство, роздруківки розмов дозволяють припустити, що відомі функціонери збагачувалися на роздачі держзамовлень певним фірмам, а також частково на приватизації держпідприємств. Спектр галузей, у яких, можливо, скоювалися корупційні злочини, сягає від енергетики до системи охорони здоров'я.
Однак міністр внутрішніх справ Словаччини Даніель Ліпсіч одразу ж заявив, що матеріали, в яких містяться докази корупції, є фальшивками. Водночас він оголосив про початок ретельного розслідування фактів, оприлюднених у пресі.
Матеріали, щоправда, торкаються лише рішень, ухвалених за часів другої урядової каденції тодішнього прем'єр-міністра, а нині міністра закордонних справ Мікулаша Дзурінди. Але багато бізнесменів, менеджерів та політиків, чиї прізвища згадуються у записах, належать до нинішньої економічної та політичної еліти Словаччини.
Під підозрою - прем'єрство Дзурінди
Група Penta, яка фігурує у протоколах прослуховування, стала набагато впливовішою за прем'єрства Дзурінди. Сьогодні цей концерн контролює значну частину словацької медицини. Між Penta і міністерством охорони здоров'я, а також іншими державними структурами, досі зберігаються тісні особисті переплетіння, які неодноразово критикувала преса.
У роки правління Дзурінди (з 1998 по 2006-й), лідера партії "Словацька християнська та демократична унія", Словаччина стала членом спочатку НАТО, а потім Європейського Союзу.
Останніми місяцями у Словаччині відбулася низка гучних політичних подій. Зокрема в жовтні парламент висловив вотум недовіри прем'єр-міністру Іветі Радічовій. Формально парламентарі не підтримали реформу Фонду порятунку єврозони, ухвалену лідерами держав ЄС. Фактично ж до цього результату призвели чвари в урядовій коаліції. На березень 2012 року в країні заплановані позачергові парламентські вибори, президент залишив Радічову главою уряду до формування нового кабінету.
У листопаді на тлі скандалу пішов з посади міністр оборони Любомир Галко. Військова контррозвідка прослуховувала й записувала телефонні розмови словацьких журналістів. При цьому дозволи на прослуховування щоразу видавалисясудами.
Автор: Захар Бутирський
Редактор: Христина Ніколайчук
За матеріалами: Німецька хвиля
Румунія і Болгарія за п’ять років так і не стали повноцінними членами Євросоюзу
Болгарія і Румунія п’ять років тому приєдналися до ЄС. Софія і Бухарест стали членами спільноти попри чимало нерозв’язаних проблем, насамперед з корупцією. За роки в Євросоюзі мало що змінилося.
Чимало болгар і румунів сподівалися, що вступ до Європейського Союзу нарешті дозволить раз і назавжди забути про корупцію, рівень життя відчутно зросте. Утім, ці надії не справдилися. Зокрема, Болгарія залишається найбіднішою країною ЄС. Боротьба з організованою злочинністю, як констатують у Брюсселі, проводиться неефективно, реформа правоохоронних органів не реалізується. «Судові процеси проти членів злочинних угруповань тривають роками. Нам ще доведеться пройти довгий шлях», - зауважує колишній посол при Євросоюзі Антоанета Праматарова.
Чимало болгар переконані, що першого січня 2007 року їхня країна отримала від Європейського Союзу «членство другого ґатунку». Досі Болгарія, так само як і сусідня Румунія, не стала частиною Шенгенського простору, громадяни цих країн не мають можливості вільного працевлаштування в інших країнах ЄС. Особливо принизливим для багатьох болгар було призупинення 2008 року виплати 220-и мільйонів фінансової допомоги через побоювання Єврокомісії у нецільовому використанні коштів. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу тоді прямо заявив: «корупції у вищих ешелонах влади – не місце у Європейському Союзі».
Потерпають пересічні громадяни
Жорстку лінію у питанні виділення дотацій підтримують не всі європейські політики. Зокрема, колишній статс-міністр у міністерстві закордонних справ Німеччини Ґернот Ерлер наголошує, що від втрати брюссельських дотацій потерпають передовсім пересічні громадяни. «Це трагедія для країни. Крім соціальних проблем, йдеться також про серйозні репутаційні втрати», - прокоментував Ерлер у розмові з Deutsche Welle.
У Європарламенті досі чимало депутатів відкрито сумніваються у відповідності Болгарії і Румунії стандартам Євросоюзу. Єврокомісія продовжує моніторинг виконання Софією і Бухарестом зобов’язань перед європейськими партнерами. Однак різкі слова критики з Брюсселя і погрози санкціями мало впливають на болгарських і румунських політиків. Не кажучи вже про корупцію. Приміром, румунські чиновники виявилися просто неспроможними ефективно використовувати дотації ЄС – вже нині очевидно, що заплановані до 2013 року 19 мільярдів євро не будуть затребувані.
"Аби не бути буфером між ЄС і Росією"
Попри те, що Болгарії і Румунії досі, вочевидь, не вдалося повною мірою втілити всі погоджені з Брюсселем реформи, екс-прем’єр Адріан Настасе, не вважає вступ 2007 року передчасним. Настасе був прем’єром на момент прийняття Румунії до ЄС. За його словами, членство в спільноті було якнайшвидше потрібне, аби «Румунія не стала буферною зоною між ЄС і Росією». Політик визнає, що Софія і Бухарест залишаються для Брюсселя «головним болем». «Однак зі стратегічних міркувань наші країни прагнули цього членства будь-що», - каже екс-прем’єр.
Автори: Еміліан Лілов, Крістіан Штефанеску/Євген Тейзе
Редактор: Володимир Медяний
За матеріалами: Німецька хвиля
Французького екс-президента засудили за корупцію
Колишнього президента Франції Жака Ширака засудили до двох років умовно. Французький суд визнав його винним у розкраданні бюджетних коштів і перевищенні службових повноважень.
Суд у Парижі у четвер, 15 грудня, засудив колишнього президента Франції Жака Ширака до двох років умовно за посадові зловживання, скоєні 79-річним політиком вже понад 20 років тому, коли він ще був мером Парижа. Ширак став першим главою держави в історії Франції, який мав відповідати перед судом.
Суд над екс-президентом, який очолював країну з 1995 по 2007 роки, розпочався в березні 2011 року, але його було перервано через певні процесуальні порушення. Приводом стали звинувачення, що в період з 1992 по 1995 роки Ширак, який обіймав посаду паризького мера, створив у столичній адміністрації кілька десятків фіктивних робочих місць, а виручені в такий спосіб кошти спрямував на фінансування своєї партії. Згідно з французьким законодавством, політику загрожувало до 10 років в'язниці і штраф у розмірі 150 тисяч євро.
Водночас наприкінці вересня прокуратура заявила, що доказів того, що в паризькій мерії працевлаштовували мертвих душ, немає, і запропонувала винести виправдувальний вирок Шираку. Попри це, суд визнав екс-президента винним у розкраданні бюджетних коштів і перевищенні службових повноважень.
Адвокат Ширака повідомив, що він та його підопічний спершу ретельно вивчать обґрунтування судового вироку і тоді вирішать, чи подаватимуть апеляцію. Натомість адвокат позивачів привітав такий вирок, назвавши це «історичним рішення французького правосуддя».
Христина Ніколайчук / dpa, afpd, rtr
Редактор: Христина Ніколайчук
За матеріалами: Німецька хвиля
Коррупция России: осмысленная и беспощадная
Наша бюрократия вытягивает общественные деньги из национального оборота и строит на них свое счастливое будущее за рубежом. Их цель — здесь работать, но не жить. При этом они понимают прекрасно, что у нас за это не понесут никакой ответственности.
Председатель Национального антикоррупционного комитета Кирилл Кабанов: «Благодаря коррупции в стране сложился феодально-вассальный строй: тебе дают надел в личное пользование, но главное — смотри, чтобы система работала».
К Международному дню борьбы с коррупцией, отмечаемому по решению Генеральной Ассамблеи ООН 9 декабря, эксперты Transparency International обнародовали обновленный индекс восприятия коррупции. Россия в нем улучшила свои показатели, поднявшись за прошлый год на 11 ступеней — со 154-го на 143-е место (всего в нем 182 позиции). Правда, относительно этого улучшения эксперты не спешат радоваться: такой результат не означает, что коррупции в стране стало меньше, просто она трансформировалась. Об этом «Итоги» поговорили с главой Национального антикоррупционного комитета Кириллом Кабановым.
— Кирилл Викторович, что же такое коррупция в нашей стране и чем она отличается от коррупции в других странах?
— Отличие очень простое: если на Западе она провоцируется гражданином либо бизнесом, то у нас — системой управления. Большинство тех, кто в настоящий момент приходит на государственную службу, идут туда именно для того, чтобы зарабатывать деньги. Госслужба — это все что угодно: организованный бизнес, источник дохода, орудие производства, но уж никак не источник справедливости.
— Как вы считаете, люди идут в «систему», изначально ориентируясь на потенциальные выгоды?
— Примерно треть играют по корпоративным правилам, но готовы при определенных условиях от них отказаться, чтобы не рисковать. Еще треть — люди, которые не хотят с этим мириться. И оставшаяся треть действительно приходят во власть уже с определенной установкой. Это видно даже по студентам, которым я читаю лекции в вузах.
— То есть они намеренно идут учиться на госслужащих, предполагая в будущем брать взятки?
— Их мотивация такова: они хотят обладать неким статусом, быть успешными. Почему, например, столь высокий конкурс при поступлении на отделение госуправления юрфака? Потому что это прямая дорога в чиновники. Многим родители подсказывают, на кого учиться, надеясь, что таким образом устраивают ребенку хорошую жизнь. Приведу пример из жизни. Как-то, году в 2000-м, приехали ко мне знакомые из Смоленской области и привезли девочку, только окончившую школу. Совершенно простые люди, не имеющие никакого отношения к госслужбе. Они очень хотели, чтобы я помог устроить их дочь в таможенную академию. Спрашиваю: «А почему в таможенники-то, ведь у них очень низкая зарплата?» Отвечают: «Да вы что, у нас в области только таможенники хорошо живут». Если помните, в начале 90-х НИИ МВД проводил опрос среди подростков 14—15 лет на тему, кем бы они хотели стать в будущем. Девочки в основном выражали желание быть валютными проститутками, а мальчики — братвой. В начале 2000-х эти опросы повторили: девочки теперь хотели быть таможенницами либо налоговыми инспекторшами, мальчики хотели идти в правоохранительные органы и спецслужбы. Идея лучшей жизни не изменилась, изменились только механизмы ее достижения.
— Что все-таки послужило первичным фактором для укрепления коррупции в стране?
— В последнее время об этом ведется особенно много теоретических споров. Принято говорить, что тому способствовало разрушение демократических механизмов. Я считаю, не это главное. Причина не столько в подходах к формированию кадрового состава бюрократии, сколько в формировании самого общества. Оно со всем соглашается и все терпит. Знаете, есть такой научный термин: скрытый социальный договор. Это когда потребительская корзина растет — и вроде бы все хорошо. Пока скрытый социальный договор остается в силе, мы так и не будем обращать внимания на то, что ежегодно из страны уводятся 300 миллиардов долларов.
Есть и еще одна, очень серьезная, но скрытая причина коррупции — это процесс нарушения регенерации элиты. Элитой у нас теперь называют в основном нечистых на руку людей, проповедующих идеологию обогащения любыми средствами.
— Наверное, какое общество, такая и элита.
— Не согласен, потому что наша бюрократия оторвана от общества. Фактически она вытягивает общественные деньги из национального оборота и строит на них свое счастливое будущее за рубежом. Их цель — здесь работать, но не жить. При этом они понимают прекрасно, что у нас за это не понесут никакой ответственности. Ярким примером служит история с затягиванием ратификации Конвенции ООН против коррупции. Государственно-правовое управление президента и ряд других ведомств категорически воспротивились 20-й статье конвенции, где приводится определение незаконного обогащения как разницы между официальными доходами и реальными расходами, которую публичное лицо не может обосновать. Во всей конвенции по большому счету это единственный пункт, который может быть эффективен и, следовательно, является крайне болезненным для коррумпированных чиновников. На каком уровне у нас сейчас привлекают к ответственности? Едва-едва подняли до среднего, пощипали нескольких замгубернаторов и региональных представителей федеральных структур.
— Какие сектора госслужбы наиболее коррупционно емкие?
— Низовая коррупция, или бытовая, о которой у нас чаще всего говорят, то есть коррупция среди врачей, учителей, муниципальных служащих, рядовых милиционеров — не самая страшная для социума форма противозаконности, хотя также имеет опасные последствия. Но это верхушка айсберга. А вот чем следовало бы заняться всерьез, так это коррупцией системной и политической, которые наиболее ярко проявляются в управлении государственной собственностью, распределении бюджета, природных ресурсов, а также всего того, что попадает в зону интересов силовых структур.
Если говорить о системной коррупции, то она имеет устойчивые межведомственные связи и тарифы на услуги. Например, мы точно знаем расценки в судах. Обеспечение отсрочки или переноса судебного заседания — от 10 000 долларов, получение определения о приостановке рассмотрения дела — от 15 000 долларов, получение необходимого решения, удовлетворение требований — от 35 000 долларов.
В органах внутренних дел свои расценки. Постановление об отказе в возбуждении уголовного дела либо его закрытие — от 50 000 долларов. Возбуждение уголовного производства — та же сумма. Затягивание дела, а также проведение выездной проверки по уголовному делу — от 25 000 долларов. В прокуратуре, например, отмена постановления следователя о возбуждении уголовного дела или, наоборот, об отказе в возбуждении — от 50 000 долларов... И это еще, как говорится, цветочки.
— А что же тогда ягодки?
— Тарифы в политической коррупции. Они, правда, «гуляют» — накануне недавних выборов цены значительно выросли. Низовая ставка — несколько миллионов долларов. За столько можно стать депутатом регионального масштаба.
— Что подогревает коррупцию в системе государственного управления?
— Помните, еще Алексей Кудрин докладывал президенту, что государство взяло на себя 1500 избыточных функций и 260 дублирующих. Были попытки трех административных реформ, задачей ставилось снижение количества госчиновников, а произошло, наоборот, их увеличение. Отношения в сфере управления государственной собственностью сегодня складываются таким образом, что по большому счету эта сфера представляет собой организованное сообщество, которое реализует лоббистские возможности в законах и подзаконных актах, принимаемых Госдумой. Недавно к нам приходили люди из одной известной табачной компании и жаловались на законопроект, который, по их мнению, призван не граждан защитить от табакокурения, а поставить под контроль производящие компании. Контролировать оборот производства и распределения табачных изделий теперь должна некая федеральная служба, отвечающая за экономическую безопасность. Вот оно — создание избыточной функции. А все потому, что там большие деньги: по официальным данным, у нас курит 40 процентов населения.
— Какой вид коррупции самый труднодоказуемый в плане привлечения к ответственности?
— Безусловно, политическая. Но вопрос не в том, что нет доказательств и фактов, а в том, что этим просто никто не будет заниматься. Благодаря коррупции в стране сложился феодально-вассальный строй: тебе дают надел в личное пользование, но главное — смотри, чтобы система работала. Простой пример. Есть в Москве очень большая старая больница, где работают многие хорошие специалисты. Туда пришел новый главврач, у которого имеются устойчивые связи с Минздравсоцразвития. Бюджет на ремонт этой больницы сразу увеличился почти на миллиард рублей. И новый главврач убежден, что фактически вкладывает государственные деньги в СВОЮ клинику. В медицине уровень коррупции пока еще не достиг критических значений, к которым стремится, но есть области, где коррупция напрямую связана с незамедлительными негативными последствиями.
— Например?
— Например, борьба с терроризмом. Чем больше ты борешься с терроризмом, тем больше получаешь полномочий и денег. Например, вводится режим контртеррористической операции, в день на него может бесконтрольно тратиться по несколько миллионов рублей. Получается, спецслужбам выгодно расширять полномочия. После теракта в Домодедово готовятся поправки в законодательство о том, что частные предприниматели должны отвечать за режим безопасности. И фактически каждый сотрудник ФСБ получает широкие возможности для решения своих коммерческих вопросов. Он сможет прийти к бизнесмену и сказать: родной, ты не тот металлоискатель поставил, давай-ка вот в этой компании закупи рамочки, потому что только они отвечают требованиям...
— У российской бюрократии есть еще и такая особенность: она часто использует силу. Решили рейдерским путем отобрать предприятие, но мало того — неугодного бизнесмена нужно посадить, загнобить...
— Случай с Магнитским — яркая иллюстрация. Основанием для его ареста явились данные из ФСБ о том, что он собирается скрыться. За два дня до того у него изъяли паспорт, но судья сказал: а может, у него второй паспорт? Да так любого можно посадить — на всякий случай. Отталкиваясь от случая с Магнитским, я высказал президенту свои опасения по поводу доминанты ФСБ на правоохранительном поле. Выходит, ее задача курировать все системы, в том числе и судебную. По сути, они контролируют контролеров, а должны заниматься другим — получать оперативную информацию, которая впоследствии ляжет в основание уголовного дела.
— Есть такая шутка: в России пока кому-нибудь взятку не дашь, борьба с коррупцией не начнется...
— Действительно, работа идет с большим трудом. Национальный антикоррупционный комитет образовался еще в 1998 году. На тот момент в ФСБ было подразделение, которое занималось борьбой с коррупцией в таможенной сфере. Увы, на примере той структуры я застал начало формирования системных коррупционных отношений. Я покинул стены спецслужбы и познакомился с уже бывшими на тот момент помощниками Ельцина Георгием Сатаровым, Михаилом Красновым. У нас возникла идея создать независимое аналитическое подразделение, которое могло бы проводить стратегическую оценку проблемных коррупционных явлений, систематизировать их как практики. Аналогичную идею тогда же вынашивал Сергей Степашин, он хотел создать полноценную структуру по противодействию коррупции по типу тех, что действуют в Гонконге и Сингапуре. За 80 дней своего премьерства он не успел реализовать задуманное, но буквально на второй день после отставки мы собрались у него на даче и договорились создать общественную организацию — Национальный антикоррупционный комитет. С самого начала мы работали в двух направлениях. Прежде всего по обращениям граждан, то есть мы имеем дело с реальными случаями. В день к нам обращаются порядка 20—30 человек, в основном из регионов. Второе направление — это теория, сбор материала. Сейчас готовим ресурс, где разместим информацию по конкретным чиновникам, уличенным в коррупции. Кстати, список Магнитского показал, что именно этого боятся.
— Нет ощущения, что вы бьетесь как рыба об лед?
— Вот что интересно. Допустим, мы готовим некие документы и передаем их президенту. Дальше он обращается к государственным органам и спецслужбам. Они дают информацию, которая им выгодна. В настоящий момент мы не можем сказать, что руководство страны получает объективную информацию, потому что есть интересы определенных групп. Мы честно написали об этом в докладе президенту. Если система саботирует любые посылы, которые могут нанести ей ущерб, то давайте тогда уже называть вещи своими именами: соберем сходку, на которой авторитеты будут принимать нужные им решения.
— Как можно этому противостоять?
— Можно взять пример ФБР, где на первом этапе борьбой с коррупцией занялась налоговая служба. Они собирали факты, которые потом разбирались в суде. Я вынашиваю мысль о создании такой же службы и у нас — например, в рамках ФСО. Для начала достаточно было бы штата в 15—20 человек. Параллельно можно делать и конкретные шаги. Недавно премьер-министр заявил, что Федеральный закон № 94 «О размещении заказов на поставки товаров, выполнение работ, оказание услуг для государственных и муниципальных нужд» не работает. Система госзакупок по своей сути коррумпирована. Если мы возьмем госкорпорации, банки, то увидим много фамилий, которые созвучны с фамилиями наших высокопоставленных чиновников, причем это структуры, распределяющие ресурсы. Бюрократия связана, друзья друзей растягиваются по цепочке. С коллегами в Совете при президенте РФ по развитию гражданского общества и правам человека мы обсуждали идею Сергея Степашина о том, что Счетная палата должна несколько изменить свои функции и контролировать бюджетный процесс на стадии его формирования на предмет обоснованности и целесообразности. Мы предложили Дмитрию Анатольевичу наделить Счетную палату такими полномочиями, пояснив, что тем самым есть возможность значительно ослабить коррупционные механизмы в этой системе. Другого варианта исправить ситуацию нет.
Авторы: Григорий Санин, Екатерина Маслова, ИТОГИ
Звіт про проблемні сфери в міжнародних фінансових інституціях, інформація в яких не підлягає розкриттю
За останні роки відкритість міжнародних фінансових інституцій (МФІ) значно покращилася. Однак невирішеною проблемою є наявність у політиці прозорості МФІ надмірної кількості винятків щодо інформації, яка підлягає розкриттю, зокрема, щодо внутрішньої інформації інституцій та комерційної інформації третіх осіб. У новому звіті Центру права і демократії «Політика відкритості в міжнародних фінансових інституціях: провал у відкритті доступу до інформації» протиставляється підхід до такої інформації на національному рівні та більш засекречений підхід з боку МФІ.
У звіті, підготованому Центром права і демократії, який є членом Глобальної ініціативиз прозорості (GTI), детально досліджуються шляхи вирішенняпитання розкриття інформації у цих двох сферах в кращих практиках на національному рівні. Після цього вони протиставляються політиці МФІ, і тим самим підкреслюється, що підхід МФІ майже в усіх випадках має занадто широку сферу дії, часто демонструючи великий відрив від національної практики. Глобальна ініціативаз прозорості завжди відстоювала думку про те, що на МФІ, як на організації, що отримують фінансування з боку держави і виконують державні функції, розповсюджуються такі жзобов'язання з розкриття інформації відповідно до міжнародного права, як і на інші органи державної влади.
«Глобальнаініціативаз прозорості досягла значного успіху в пропаганді посилення політики прозорості в міжнародних фінансових організаціях, – повідомив Тобі Мендел, виконавчий
директор Центру права і демократії. – Ці дві сфери, які становлять виключення, залишаються однією з найбільших перешкод для відкритості цієї політики. Ми сподіваємося, що, демонструючи підхід до вирішення цих питань на національному рівні, нам вдасться переконати МФІ звузити сферу їх поширення».
Центр права і демократії має намір поширити звіт серед ключових зацікавлених сторін, включаючи і власне представників МФІ. Ми будемо й надалі слідкувати за ходом подій, працюючи з Глобальною ініціативоюз прозорості, а також з МФІ у рамках діалогу навколо інформації, що не підлягає розкриттю, з метою сприяння внесенню змін в політику.
Електронна копія звіту доступна за посиланням: http://www.law-democracy.org/?p=1575
перейти вгору Згорнути згорнути всеЩО РОБИТЬ ГРОМАДА
На Кіровоградщині прийнято Програму сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства
28 грудня 12 сесія обласної ради 71 голосом депутатів без зауважень ухвалила обласну програму сприяння розвитку інститутів громадянського суспільства Кіровоградської області на 2012 - 2015 роки. Наша область стала четвертою, в якій прийнято подібну програму на 2012-2015 роки, після Полтавської, Одеської та Херсонської областей. Це стало можливим завдяки здійсненню низки заходів, повідомляє Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації.
По-перше, завдяки інтелектуальним зусиллям та експертній допомозі робочої групи з підготовки проекту програми, яка почала діяти з травня поточного року, і до якої ввійшли працівники управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації, представники громадських організацій області та України: Творчого об’єднання «ТОРО» - Контактна група в Україні Transparency International (О. Хмара, м. Кіровоград), Асоціації сприяння самоорганізації населення (А. Волошина, м. Кіровоград), громадської організації «Територія успіху» (І. Дуднік, м. Кіровоград), громадської організації «Центр соціальної реабілітації інвалідів Кіровоградщини» (І. Малик), Інституту соціокультурного менеджменту (Л. Абрамов, м. Кіровоград), Кіровоградського обласного благодійного фонду «Майбутнє за молоддю» (Г. Колєва та О. Рихлицький), Українського незалежного центру політичних досліджень (М. Лациба, м. Київ), Одеського суспільного інституту соціальних технологій (А. Крупник) та Донецької обласної організації Комітету виборців України (О. Клюжев).
По-друге, завдяки презентації проекту програми та залученню громадськості до її обговорення, зокрема на засіданнях громадської ради при облдержадміністрації 12 та 26 липня 2011 року та громадського обговорення з моменту її оприлюднення на сайтах облдержадміністрації, обласної ради та управління.
По-третє, програма стала реальністю завдяки активному сприянню розвитку інститутів третього сектору з боку керівництва облдержадміністрації та обласної ради, зокрема С.Ларіна та О.Шаталова. Саме завдяки їх активній підтримці 12 липня відкрито Громадський офіс ІГС області, який не має аналогів в Україні, де створено належні умови для роботи Інформаційно-ресурсного центру, громадської та гуманітарної рад при облдержадміністрації.
З наступного року розпочнеться напружена робота щодо виконання пріоритетних завдань програми:
створення на обласному та місцевому рівнях сприятливого правового середовища для діяльності ІГС через прийняття відповідних нормативно-правових актів локального значення;
організація довгострокової взаємодії місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування й ІГС;
забезпечення належного рівня інформації про діяльність ІГС через проведення інформаційно-просвітницької кампанії;
вироблення прозорих механізмів підтримки місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування суспільно-корисної діяльності ІГС через впровадження механізму соціального замовлення;
розширення участі ІГС області у процесах вироблення та реалізації місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування владних рішень через розвиток консультативно-дорадчих органів та різних форм самоорганізації населення;
стимулювання громадської активності населення Кіровоградщини через впровадження форм заохочення ініціатив громадян та ІГС;
консолідації зусиль громадських організацій земляцтв Кіровоградщини в Києві та Москві задля сприяння соціально-економічному розвитку Кіровоградщини шляхом створення позитивного іміджу рідного краю поза межами області.
Загальний обсяг коштів, що спрямовуються на виконання програми становить 1494,86 тис. грн., з яких 707,0 тис. грн. - з обласного бюджету та 787,86 тис. грн. із залученням інших джерел.
Реалізація Програми дасть змогу:
стимулювати подальший розвиток громадянського суспільства області та зміцнити його інститути;
активізувати участь ІГС та громадськості у формуванні та реалізації державної і регіональної політики;
створити дієві механізми залучення ІГС до розробки і впровадження соціально значущих проектів;
створити систему інформаційної підтримки процесу розвитку громадянського суспільства та доступу громадян до інформації;
підвищити ефективність використання бюджетних ресурсів, спрямованих на вирішення суспільно важливих проблем;
підвищити позитивний імідж області за її межами тощо.
Організаційне супроводження та координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у процесі виконання програми забезпечуватиме управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю обласної державної адміністрації.
Виконання завдань, передбачених програмою, покладається на структурні підрозділи обласної державної адміністрації, райдержадміністрації та міськвиконкоми.
Управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації спільно з Громадською радою при Кіровоградській обласної державної адміністрації, після закінчення кожного року, узагальнюватиме (аналізуватиме) хід виконання програми, забезпечуватиме висвітлення у засобах масової інформації, на офіційному веб-сайті обласної державної адміністрації громадське обговорення результатів своєї діяльності, а також підготовку і затвердження щорічного плану заходів з реалізації програми з урахуванням підсумків обговорення.
Основними формами контролю за виконанням заходів та досягненням показників програми будуть:
систематичне вивчення потреб цільової аудиторії;
моніторинг громадської думки;
аналіз інформації в засобах масової інформації щодо висвітлення ходу виконання програми;
аналіз пропозицій і зауважень громадськості, зокрема тих, що надходитимуть на «гарячу лінію голови обласної державної адміністрації С.Ларіна», до Громадської ради при облдержадміністрації тощо.
За матеріалами: Весь Кіровоград
перейти вгору Згорнути згорнути всеПолтавську владу громадськість визнала найпрозорішою
Після проведення моніторингу відкритості органів влади щодо надання публічної інформації на запити полтавську владу визнали «найпрозорішою»
В рамках проекту «Знати, щоб діяти» в Україні провели третій щомісячний моніторинг відкритості органів влади щодо надання публічної інформації на запити.
Як повідомили у Центрі політичних студій та аналітики, перший рейтинг мав на меті оцінити, як регіональні органи влади відповідають на запити громадян. Таким чином до органів влади направляли запити про проведення тендерів, харчування дітей, систему соціального захисту тощо.
За результатами відповідей склали рейтинг «прозорості». Він формувався за 5 критеріями оцінки: 0 балів — не відповів взагалі, 1 бал — відповів, але невчасно та не надав відповіді по суті (або безпідставно відмовив), 2 бали — відповів вчасно, але не надав відповіді по суті (або безпідставно відмовив), 3 бали — відповів, вчасно і по суті, але не в повному обсязі, 4 бали — відповів, вчасно, по суті та в повному обсязі.
У категорії «Найкращі облдержадміністрації» на 1 місці — Тернопільська ОДА (4 бали). Полтавська ОДА посіла 3 місце (3,33 бали). Найкращими міськими радами визнали Полтавську, Сумську та Вінницьку (по 3,67 бали). На першому місці серед «найнепрозоріших» органів влади Одеська ОДА (1,33 бали) та Ужгородська міськрада (1,47 бали). Про це повідомили у Центрі політичних студій та аналітики.
Українські ЗМІ повідомляють, що переможцям вручать премії та статуетки у вигляді прозорого кришталевого дому. Тим, хто опинився внизу рейтингу, подарують фігурку трьох мавп, які символізують наступне: нічого не чую, нічого не бачу, нічого не скажу.
Олеся КРОШИНА, «Полтавщина»
Влада Києва запрошує громаду стати співавторами антикорупційної програми
Корупція в Україні сьогодні набула системного явища, яке негативно впливає на усі сфери життя. Особливою масштабністю вражає корупція у столиці - місті Києві. За результатами опитування, проведеного Європейською дослідницькою асоціацією спільно з Київським міжнародним інститутом соціології у 2011 році, кожен другий киянин брав участь у корупційних діях. Серед 20 сфер життя, найбільш корумпованими жителі столиці назвали: отримання житла; медичні послуги, судові справи та все, що пов'язане з приватизацією. Яким чином можна знизити рівень корупції у місті Києві та як повернути довіру киян до влади? Відповідь на це питання шукали представники влади та широкої громадськості під час круглого столу на тему: «Яка програма протидії корупції потрібна Києву? Пропозиції експертної спільноти», що відбувся 22 грудня у Києві. Організаторами заходу виступили Київська міська державна адміністрація та Творче об'єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International).
Як зазначив під час заходу Василь Боднар, начальник управління з питань правоохоронної роботи, запобігання та протидії корупції Київської міської державної адміністрації, Президент України Віктор Янукович неодноразово наголошував, що для Києва болючим залишаються питання викорінення корупції, наслідків розкрадання майна та земель територіальної громада міста. «Аби забезпечити системний підхід до вирішення цією проблеми, рішенням Київської міської державної адміністрації була створена робоча група з розробки проекту Програми, спрямованої на запобігання та протидію корупції у місті Києві», - зазначив Василь Боднар. За його словами, кожен структурний підрозділ КМДА подав свої пропозиції до проекту програми, але цей документ без обговорення з громадськістю не буде повноцінним та дієвим.
«Це гарний знак: влада Києва починає відкриватися і хоче, аби текст був обговорений з представниками громадянського суспільства та працював на київську громаду», - підкреслив Олексій Хмара, президент Творчого об'єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International).
Учасникам круглого столу було презентовано проект Програми, спрямованої на запобігання та протидію корупції у місті Києві. Зокрема, представникам громадського суспільства були представлені 11 пріоритетних напрямів. Серед них: підвищення рівня правової культури мешканців міста (через ЗМІ, соціальну рекламу, різноманітні конкурси та інше); поліпшення умов доступу до інформації про діяльність органів державної влади (планується створити інтернет-ресурс «Антикорупційний портал Києва», електронну базу даних документів, якими керується влада та інше); підвищення рівня правової культури та правової свідомості державних службовців (через спеціальні семінари,тренінги, роз'яснювальну роботу т інше); створення умов для залучення громадськості до протидії корупції; організаційно-службові заходи щодо запобігання корупції (наприклад, через запровадження системи «електронної черги» в організації особистого прийому громадян, апробованому у єдиному дозвільному центрі міста).
Під час обговорення проекту представники громадянського суспільства надали ряд пропозицій щодо удосконалення тексту проекту Програми. Експерти, наприклад, запропонували зосередиться на трьох загальних напрямах. По-перше, запровадженні «електронного врядування», по-друге, на чітких заходах щодо мінімізації корупційних ризиків і, по-третє, на підвищенні рівня правової культури державних службовців. На думку Олексія Хмари, державні службовці повинні сприяти проведенню громадськістю різних експертиз, у тому числі антикорупційної. Для цього необхідно запланувати навчання зі службовцями про важливість громадського контролю. Прозвучала пропозиція щодо створення «гарячих ліній» для громадян, що бажають поділитися інформацією про факти корупції. На жаль, не усі користуються подібними «телефонами довіри», створеними органами влади. Тому важливо, аби «гарячі лінії» адміністрували саме громадські організації. І цю пропозицію теж необхідно врахувати під час удосконалення проекту Програми.
Усі ідеї та пропозиції, які прозвучали під час обговорення, будуть систематизовані та узагальнені оновленою робочою груповою з розробки проекту антикорупційної програми. Експертні пропозиції від киян та представників громадського суспільства чекають до 28 грудня 2011 року на електронну адресу . З робочими матеріалами круглого столу можна ознайомитися за посиланням http://www.toro.org.ua/projects/45.html.
Аби усі, хто причетний до розробки програми, знали, що пропонується, чиї ідеї враховані та чому, було прийнято рішення розмістити цей документ на сайті www.anticorruption.in.ua.
Процес широкого обговорення проекту антикорупційної програми розпочався. Дуже важливо, що Київська міська державна адміністрація розробила робочий документ та винесла його на обговорення широкої громадськості саме на етапі його підготовки, коли можна внести зміни та пропозиції. А це свідчить про довіру до громадського суспільства. Влада, таким чином, просить громаду стати співавторами антикорупційної програми. Фінальний текст проекту Програми, спрямованої на запобігання та протидію корупції у місті Києві, буде винесено на розгляд депутатів на початку лютого 2012 року.
Захід відбувся в рамках проекту "Об'єднуємося заради реформ" (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження».
Якуніна Оксана, Інформаційна служба Творчого об'єднання «ТОРО»
м.т. 066 322 09 87, р.т. 0522 27 10 02, факс: 0522 22 82 91,media@toro.org.ua, www.toro.org.ua
У Вінниці презентували проект першої в Україні регіональної антикорупційної програми
Експерти констатують, що без подолання корупції в Україні не досягти демократичних перетворень та європейського рівня. А для цього вкрай важливим є прийняття дієвих регіональних антикорупційних програм, які б розроблялися з врахуванням Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Національної антикорупційної стратегії України на 2011-2014 роки. Що може зробити громадськість та влада у питаннях протидії корупції? Як підготувати дієву регіональну антикорупційну програму? Як залучати потенціал громадянського суспільства до цього процесу? Відповіді на ці питання шукали учасники спеціального круглого столу на тему: «Корупція в Україні. Порівняльний аналіз спеціальних досліджень: 2007, 2009, 2011 роки та актуальність розробки дієвої регіональної цільової програми», який відбувся 21 грудня у місті Вінниці. Ініціаторами проведення заходу виступили: Вінницька обласна Рада спільно з Творчим об'єднанням «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) та громадською організацією «Філософія Серця».
Під час заходу було представлено проект першої в Україні обласної антикорупційної програми, яку обласна влада підготувала спільно з громадськими організаціями.
Голова громадської організації «Філософія серця» Юлія Грига (м.Вінниця) презентувала учасникам круглого столу результати моніторингу виконання антикорупційного компоненту програми «Про єдину комплексну програму Вінницької області на 2010-2014 роки». «Завдяки цьому нам вдалося привернути увагу обласної ради до фактичного невиконання антикорупційного розділу правоохоронної програми, на реалізації якої протягом на 2010-2011 років не було виділено жодної копійки» - сказала вона. За результатами громадського моніторингу була створена депутатська робоча група (до її складу увійшли представники громадських організацій), яка підготувала нову версію розділу «Протидія корупції» Єдиної комплексної правоохоронної програми Вінницької області на 2010 - 2014 роки.
За словами голови комісії Вінницької обласної ради з питань зміцнення законності, правопорядку, боротьби з корупцією, охорони прав і свобод громадян Віталія Мрачковського, оновлений антикорупційний компонент в Єдиній комплексній правоохоронній програмі Вінницької області на 2010 - 2014 роки дозволить широкій громадськості здійснювати контроль за діяльністю органів влади на правоохоронних органів. «У рамках програми планується створити Інтернет-ресурс „Антикорупційний портал Вінниччини", відкрити постійно діючу «Лабораторію громадських експертиз» з метою проведення громадської експертизи та громадської антикорупційної експертизи діяльності органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо виявлення корупціогенних чинників. Віталій Мрачковський зазначив, що у планах підготувати, як мінімум, 10 громадських експертів в районах Вінницької області.
Окрім того, в рамках програми будуть розроблені освітні програми (курси) на антикорупційну тематику для загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладів, планується проведення студентського форуму «Молодь Вінниччини - проти корупції». «На нашу думку, починати вести просвітницьку роботу потрібно зі школярами», - зауважив голова депутатської комісії.
Загалом на реалізацію нового розділу «Протидія корупції» Єдиної комплексної правоохоронної програми Вінницької області на 2010-2014 роки планується виділити з обласного бюджету близько 400 тисяч гривень. За словами Віталія Мрачковського, 23 грудня 2011 року оновлена правоохоронна програма буде винесена на розгляд та затвердження депутатів Вінницької обласної ради.
Як зауважив президент Творчого об'єднання «ТОРО» (Контактної групи в Україні Transparency International) Олексій Хмара, Вінниччина стала першою в Україні областю, де підготовлена антикорупційна програма, що базується на новому антикорупційному законодавстві. «Програма розроблена з максимальним залученням інститутів громадянського суспільства, експертної спільноти всієї України та відповідає реальним очікуванням звичайних людей. Саме тому можна, говорити про народження ефективної моделі спеціалізованої програми протидії корупції в Україні», - підкреслив Олексій Хмара.
На думку президента Творчого об'єднання «ТОРО» (Контактної групи в Україні Transparency International), цей досвід варто поширювати та брати за основу як на локальному, так і центральному рівнях.
Круглий стіл відбувся за сприяння Міжнародного Фонду «Відродження» та проекту "Об'єднуємося заради реформ" (UNITER), що реалізується Pact в Україні за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Додатки:
За матеріалами: Творче об'єднання "ТОРО"
перейти вгору Згорнути згорнути всеГромадськість надіслала прем’єр-міністру України пропозиції щодо впровадження ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
Громадське Партнерство на підтримку впровадження в Україні ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» розробило та надіслало прем'єр-міністру України Миколі Азарову пропозиції експертної спільноти до проекту Національного плану щодо реалізації ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд».
20 вересня 2011 року Україна приєдналася до багатосторонньої ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд», що була започаткована Президентами США та Бразилії, і вже підтримана 49 країнами світу. Відповідно до доручення Прем'єр-міністра України Миколи Азарова Міністерство юстиції України підготовлено проект Національного плану із впровадження в Україні ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд». Цей план має бути представлений в березні 2012 року під час засідання Керівного комітету ініціативи.
Пропозиції експертної спільноти (дивіться документ нижче у вкладеному файлі) розроблені за всіма пріоритетами ініціативи «Партнерство «Відкритий Уряд» та стосуються таких напрямів:
- боротьба з корупцією;
- сприяння прозорості державного управління;
- залучення громадян до участі в процесах державного управління;
- використання нових технологій для покращення державного управління.
Більше інформації можна довідатися у представника Секретаріату Партнерства Олексія Хмари, khmara@toro.org.ua, 0522 27 27 54, 067 670 02 96.
Діяльність Партнерства щодо впровадження в Україні ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» підтримується Міжнародним фондом «Відродження» та Програмою розвитку ООН в Україні.
***
Довідково:
До Громадського Партнерства на підтримку впровадження в Україні ініціативи «Партнерство Відкритий Уряд» входять 33 недержавні організації та 11 індивідуальних членів. Функцію Секретаріату Партнерства виконує Творче об'єднання «ТОРО» (Контактна група у Україні в Україні Transparency International).
Додатки:
За матеріалами: Творче об'єднання "ТОРО"
перейти вгору Згорнути згорнути всеЯк одним листом подарувати $ 30 000 на ліки харківським пацієнтам
Харківський «Демальянс» знайшов найлегший шлях збирання коштів на лікування людей. Без соціальних мереж, скриньок у магазинах і вертепів.
Ефективність – зашкалює. Усе почалось з новини «Наших грошей» про чергову купівлю авта. Цього разу Харківський онкоцентр придбав за 260 000 грн. «Skoda Superb». Напаковану таку: з коробкою-автоматом, парктроніком і всяке таке інше.
Ясна річ, наші чиновники купували і набагато дорожчі засоби пересування. У тому ж Харкові нещодавно державні енергетики намагались пересісти на BMW, а в результаті позбулись посад . Однак $ 30 000 – це теж неабищо. Особливо в той час, коли всі лікарні пищать, що їм нема за що бинти купити.
Ну, от харківські «демальянсівці» написали медикам листа. З приблизно таким питанням: «То у вас з бинтами все нормально, що на парктронік вирішили потратитись?».
Відповідь отримали вчасно, згідно з чинним законодавством. Від директора онкоцентру Юрія Вінника.
Спершу той натякнув молодим хлопцям і дівчатам, що не треба так переживати. По-перше, це – «спеціальний медичний автомобіль» (напевне на це вказує парктронік), по-друге – куплений не за бюджетні, а за кровно зароблені гроші. Так що все чисто.
А насамкінець Юрій Винник повідомив, що тут, в онкоцентрі, вони подумали: ліків для хворих справді, виявилось, бракує. Тому від купівлі автомобіля вже відмовились, гроші скерують на пацієнтів.
Які нейрони пересувались у мізках харківських лікарів з кінця листопада (дата проведення тендеру) до середини грудня – сказати важко. Головне – результат: онкоцентр отримає на 260 000 грн незапланованих ліків. Не всяка гуманітарна допомога буває такого обсягу.
До речі, директор мав би виставити пляшку громадським активістам. Бо це тільки на перший погляд здається, що вони позбавили його можливості покататись «спеціальним медичним автомобілем». Насправді ж вони йому посаду зберегли. Адже через кілька днів після добровільної відмови онкоцентру Мінекономрозвитку Клюєва розіслало реліз, у якому повідомила про чергову пачку подань до Генпрокуратури стосовно тих держпідприємств, які вирішили своє «автомобільне питання» і виявились не такими метикуватими як харків’яни.
Так що листи від «Демальянсу» з повним правом можна назвати «листами добра». Пацієнтам вони несуть здоров’я, чиновникам – моральний спокій, нам – втіху. Так воно і має бути. Усім подарунки – на різдво.
Головне - не зупиняйтесь в писанні. Адже скоро – Великодень. І ще багато, багато свят…
Блог від: Олексій Шалайський
За матеріалами: Наші гроші
ЩО РОБИТЬ ВЛАДА
У Лавриновича затягують створення органу боротьби з корупцією
Про це пише газета «Коммерсанть-Украина».
Як пише видання з посиланням на власні джерела, робота відкладена мінімум на два роки.
1 грудня закінчився термін, відведений Мін'юсту президентом Віктором Януковичем на підготовку проекту закону про створення спеціального уповноваженого органу з питань антикорупційної політики.
У документі, надісланому до Адміністрації президента, міністр юстиції Олександр Лавринович на трьох сторінках виклав причини, з яких підготовка даного закону на даний момент є недоцільною.
«В Україні сьогодні фактично почалася реформа системи правоохоронних органів. За її підсумками буде визначено, який правоохоронний орган відповідає за боротьбу з корупцією в країні... До протидії корупційним проявам необхідно підходити системно і тільки після завершення згаданих реформ. Тому законодавче врегулювання питання про статус ОАП і його функції є передчасним», - йдеться в документі.
Джерело видання в АП зазначає, що рішення Мін'юсту відкласти створення ОАП погоджено з главою держави.
У Міністерстві юстиції підтвердили припинення створення структури по боротьбі з корупцією, але запевнили, що ця пауза не буде тривалою.
«Процес не затягнеться. Вже створена робоча група, яка готуватиме проект закону про прокуратуру. На початку наступного року буде запущена робота з комплексного реформування системи правоохоронних органів. Це, а також прийняття Кримінально-процесуального кодексу необхідно для створення ефективного ОАП», - заявила виданню директор департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Мін'юсту Інна Фесенко.
За її прогнозами, закон про ОАП може бути готовий вже наступного року.
Тим часом джерело видання в АП запевняє, що в заявлені терміни завершити реформу не вдасться:
«Якщо бути реалістом, то цього закону не буде ще як мінімум два роки».
Нагадаємо, створення ОАП є однією з вимог плану дій візової лібералізації (ПДВЛ) з Євросоюзом. Раніше в ЄС відзначали, що не можуть перейти до другого етапу виконання ПДВЛ до вирішення питання щодо антикорупційного органу.
До вступу в силу закону про ОАП деякі функції цього органу Віктор Янукович поклав на Мін'юст.
«Існує також Національний антикорупційний комітет (НАК) при президенті, який можна вважати тим незалежним органом, створення якого вимагає ЄС», - відзначає Фесенко.
Експерти вважають ці доводи непереконливі.
«Державний орган повинен мати печатку і бюджет, інакше він нічого не зможе робити. У нашого комітету цього немає», - розповів "видання" член НАК, президент об'єднання ТОРО (контактна група Transparency International в Україні) Олексій Хмара.
Втім, в уряді не виключають, що Брюссель пом'якшить свою позицію за підсумками нового моніторингу виконання ПДВЛ.
«Ми чекаємо висновків ЄС за підсумками роботи місії, яка відвідала Україну в жовтні. Цей звіт буде готовий до кінця року. До цього робити якісь висновки передчасно», - сказав глава департаменту Євросоюзу Міністерства закордонних справ Всеволод Ченцов.
У Мін'юсті уточнили, що вони спробували переконати ЄС в ефективності нині діючої в Україні схеми, згідно з якою частина функцій ОАП тимчасово покладено на Мін'юст.
В Мін'юсті також не виключають, що після закінчення перехідного періоду повноваження ОАП залишаться за Мін'юстом або підпорядкованим йому органом.
Альтернативою концентрації цих функцій в Мін'юсті може стати створення ОАП на основі однієї з силових структур або її підрозділу - у світовій практиці поширений і такий варіант. До того ж даний варіант передбачений Стамбульським планом дій по боротьбі з корупцією - розробленим ООН міжнародним документом, учасником якого є Україна.
З тим, якому органу в майбутньому будуть надані функції оперативної антикорупційної діяльності, поки що також немає ясності.
«Ми аналізували і прийшли до висновку, що це може бути Генпрокуратура. І в деяких європейських країнах обраний саме такий варіант. Хоча я нагадаю, що були й інші ідеї, наприклад, створення Національного бюро розслідувань . Остаточно це питання не проясниться до тих пір, поки не завершиться реформа системи правоохоронних органів», – уточнила Фесенко.
За матеріалами: Тиждень
Уряд і НБУ разом боротимуться проти відмивання коштів
Кабмін і Нацбанк в 2012 році мають намір посилити заходи щодо запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, та фінансуванню тероризму.
Відповідна спільна постанова КМУ і НБУ № 1379 від 28 грудня 2011 розміщена на сайті уряду, передає УНІАН.
Документом затверджено план відповідних заходів на 2012 рік.
Згідно з планом, в 3-му кварталі 2012 року мають бути підготовлені пропозиції щодо створення Єдиного державного реєстру випуску, обігу та погашення векселів.
У цей же термін повинні бути готові пропозиції щодо удосконалення порядку взаємодії Держмитслужби та Держфінмоніторингу щодо виявлення і подальшого арешту активів осіб, причетних до легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
Крім того, протягом року має бути забезпечено проведення заходів, спрямованих на виявлення фактів переміщення товарів, готівки, обігових грошово-кредитних документів, дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та виробів з них, а також культурних цінностей, які використовуються для легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, або фінансування тероризму.
За матеріалами: Економічна правда
перейти вгору Згорнути згорнути всеЗа недотримання Закону України «Про доступ до публічної інформації» 9 посадовців притягнули до відповідальності
Із часу набрання чинності Закону України «Про доступ до публічної інформації» органами прокуратури Полтавської області проведено великий обсяг роботи. Зокрема, поточного року здійснено понад 40 перевірок щодо дотримання територіальними органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування вимог вищезгаданого закону. Встановлено, що в окремих цих органах відсутні спеціальні місця для роботи запитувачів із документами чи їх копіями, не призначено відповідальних осіб для забезпечення доступу до публічної інформації, а там, де такі особи призначені, з ними не проведені відповідні навчання. У державних установах, де здійснювались перевірки, не забезпечено оприлюднення інформації, передбаченої чинним законодавством. Тож за наслідками перевірок внесено понад 30 документів прокурорського реагування. За результатами їх розгляду 9 посадовців притягнуто до відповідальності.
За матеріалами: Poltava.info
перейти вгору Згорнути згорнути всеЧиновник Міноборони привласнив 30 квартир для полтавських військових
Керівник одного з державних підприємств Міністерства оборони й головний бухгалтер одного з комерційних підприємств незаконно заволоділи 30 квартирами.
Квартири були призначені для військовослужбовців у Полтавській області, повідомила прес-служба Генеральної прокуратури.
Солом'янський районний суд Києва засудив їх до 5 років ув'язнення. За даними Генпрокуратури, вартість 30 квартир становить близько 1 млн гривень.
Суд також засудив зазначених осіб до позбавлення права займати певні посади на 3 роки й до конфіскації майна.
За матеріалами: Poltava.info
перейти вгору Згорнути згорнути всеУ Ялті "регіонала" спіймали на хабарі?
Прокуратурою Криму порушено кримінальну справу проти в.о. глави Фонду комунального майна Ялтинської міськради.
Про це повідомляє пресс-служба прокуратури Криму.
Проти чиновника, який також є депутатом Ялтинської міськради, порушено справу за ч.2 ст.15, ч.4 ст.368 КК України.
Його затримано у середу за підозрою в одержанні шляхом вимагання 15 тисяч доларів за видачу дозволу на реконструкцію будівлі у Ялті.
Загалом за позитивне вирішення питання депутат вимагав 30 тисяч доларів.
У справі проводиться слідство.
У свою чергу "Обком" з посиланням на "Українська новини" повідомляє, що в. о. глави Фонду комунального майна Ялти є депутат міськради Дмитро Бєляєв.
На офіційному сайті Ялтинського міськвиконкому зазначено, що 39-річний Бєляєв є членом Партії регіонів.
За матеріалами: Українська правда
перейти вгору Згорнути згорнути всеГолову і депутата сільради в Криму піймали на хабарі в мільйон гривень
Прокуратура Криму порушила кримінальну справу стосовно голови і депутата Ізобільненської сільради за підозрою в одержанні хабара в розмірі майже 1 мільйона гривень.
Про це повідомляє прес-служба прокуратури автономної республіки.
Посадових осіб затримано 30 грудня при одержанні хабара за вирішення питання про виділення на території сільради трьох земельних ділянок площею майже півгектара.
Депутат сільради заарештований. Голові органу місцевого самоврядування строк тримання під вартою 2 січня продовжено до 10 діб.
За матеріалами: Українська правда
перейти вгору Згорнути згорнути всеЭкс-директору «Завода имени Малышева» выдвинули обвинение в хищении
Во времена руководства бывшего директора предприятию был нанесен ущерб в 1 млн. грн.
Прокурор Харьковской области Геннадий Тюрин, сообщивший о решении суда, заявил, что по этому делу обвинения выдвинуто также бывшим главному экономисту и главному инженеру предприятия. У завода будут выяснять обстоятельства выполнения иракского контракта и зарплаты работникам.
Уголовное дело против экс-руководства завода было начато в марте этого года. В ходе проверок правоохранители установили, что руководители предприятия заключили договоры с частной фирмой на проведение научно-технических работ, составив неправдивые акты сдачи-принятия научно-технической продукции.
Работы не были выполнены, но на счета частной фирмы было перечислено 1,2 млн. грн. государственных средств.
С конца 2008 года по ноябрь 2010 года руководил заводом имени Малышева Алексей Подгороный, его в ноябре 2010 года сменил Александр Опанасенко.
По материалам: Аргументы и факты
перейти вгору Згорнути згорнути все
