У ЯКИХ ВИПАДКАХ ПРЕДСТАВНИК ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА СТАЄ КОРУПЦІОНЕРОМ?

На адресу Творчого об’єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) впродовж останнього місяця надійшла ціла злива запитів від організацій громадянського суспільства України з проханням розтлумачити окремі норми нового антикорупційного законодавства. Зокрема, громадських лідерів збентежив той факт, що відтепер їм, як керівникам громадських структур, нібито вже не можна займатися іншою оплачуваною, у тому числі підприємницькою, діяльністю.

Одразу хотіли б заявити ‑ підстави для хвилювання відсутні. Нижче ми пропонуємо експертний коментар, люб’язно підготовлений Олександром Вінніковим, Мережа розвитку європейського права. Ми ж, у свою чергу, просимо громадських активістів уважніше читати закони, а при потребі звертатися по допомогу.

Ми завжди готові Вам допомогти!

Першого січня 2010 року набирає чинності Закон України

Цей закон не передбачає додаткових кримінальних покарань, але встановлює чимало обмежень та спеціальних перевірок осіб, які виконують державні функції. Окрім встановлення процедури антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, у тому числі громадської, значний інтерес для громадянського суспільства становитиме виконання статей 15 та 16 закону. Ці статті стосуються, відповідно, участі громадськості в заходах щодо запобігання і протидії корупції, а також інформування громадськості щодо запобігання та протидії корупції.

Втім, деякі обмеження встановлено і для представників власне громадянського суспільства.

У яких випадках представник громадянського суспільства відтак може бути визнаний корупціонером?

Багатьох засмутив пункт 2 частини першої статті 2 закону, де керівників громадських організацій включено до суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.
Але необхідно уточнити, що в абзаці в) цього пункту йдеться про керівників лише тих організацій, які частково фінансуються з державного чи місцевого бюджету.

Також підпадають під дію закону помічники-консультанти народних депутатів, які одержують заробітну плату, третейські судді, посадові особи міжнародних організацій.
До речі, гранти та інші кошти, одержані українськими ОГС на підставі договорів міжнародної технічної допомоги, можуть визнаватися бюджетними коштами згідно з частиною четвертою статті 9 Бюджетного кодексу. Тому нецільове використання таких коштів також підпадатиме під дію антикорупційних законів.

У частині другій статті 5 закону зазначено, що вартість окремих подарунків, які одержують державні службовці від представників громадянського суспільства, не повинна перевищувати однієї податкової соціальної пільги (в 2009 році – 302,5 грн.). Отже, якщо керівник громадської організації чи іншої юридичної особи дарує меру чи податковому інспектору пляшку вина дорожче 300 грн., то корупціонером стане якраз представник громадянського суспільства.

Треба окремо зазначити також, що не належатиме до банківської таємниці чи конфіденційної інформація про розмір і види благодійної чи іншої допомоги, яку надають або одержують державні службовці (пункт 1 частини першої статті 14 закону).

Які ж конкретні обмеження встановлено для керівників громадських організацій, що частково фінансуються з бюджету?

У частині першій статті 4 закону згадано лише два таких обмеження: не використовувати своє службове становище з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб (пункт 1), а також відмовляти фізичним або юридичним особам в інформації, надання якої передбачено законом, надавати недостовірну чи не в повному обсязі інформацію (пункт 4).

В останньому реченні цієї частини прямо вказано, що на керівників громадських організацій та інших осіб, указаних у пункті 2 частини першої статті 2 закону, не поширюються обмеження, передбачені пунктами 2-3 частини першої статті 4 закону.

Таким чином, керівники громадських організацій (в т.ч. які є депутатами місцевих рад) зберігають своє право, відповідно, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю, а також входити до складу органів управління чи наглядової ради іншого підприємства чи організації.

Перейти вгору