• Запровадження персоніфікації пропорційної виборчої системи.
• Чітке розмежування повноважень і відповідальності між президентом та парламентом, запровадження обов'язковості схвалення програми діяльності уряду.
• Прийняття Кодексу депутатської етики з одночасним створенням незалежного органу у сфері контролю за дотриманням етики.
• Внесення змін до структури та функціональних обов'язків апарату парламенту; збільшення обсягів видатків на оновлення матеріально-технічної бази апарату.
• Визначення та використання вичерпного переліку інформації про діяльність Комітетів Верховної Ради України, що не підлягає оприлюдненню.
• Реформування інструменту парламентських слухань в напряму проведення комітетських слухань.

• Забезпечення практичної реалізації вимог щодо обмеження по суміщенню посад в уряді з іншою оплачуваною роботою, входження до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку.
• Оприлюднення на сайті Уряду протоколів засідань Кабінету Міністрів та урядових комітетів; деталізованого кошторису Кабінету Міністрів; інформації про діяльність Секретаріату Кабінету Міністрів, включно з контактними даними керівників структурних підрозділів Секретаріату.
• Виконання вимог статті 21 Закону «Про Кабінет Міністрів України» в частині запровадження чітких форм підзвітності міністерств перед Урядом.
• Прискорення формування громадських рад при міністерствах; інших центральних органів виконавчої влади та запровадження органами виконавчої влади регулярних консультацій з громадськістю з повним дотриманням процедур, визначених Постановою КМУ від 03.11.2010 року №996.
• Організація відділами внутрішнього контролю при органах виконавчої влади належного контролю за діяльністю службовців в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.

• Забезпечення повноцінного фінансування органів судочинства, виходячи з їх мандату, ресурсів та повноважень
• Формування складу Вищої ради юстиції на принципах обрання її членів безпосередньо суддівським корпусом.
• Гарантування дотримання вимог законодавства щодо декларування суддями власних доходів та майна, наявного конфлікту інтересів тощо.
• Визначення чіткого переліку об'єктивних критеріїв щодо надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів відмови в рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково.
• Забезпечення безперешкодного доступу громадян до участі в судових слуханнях.
• Забезпечення безперешкодного доступу громадян до актуальних даних Єдиного державного реєстру судових рішень.

• Невідкладне прийняття Закону «Про засади запобігання і протидії корупції в Україні» з одночасним забезпеченням реалізації норми про заборону фінансування правоохоронних органів за рахунок інших коштів, окрім коштів Державного бюджету.
• Створення спеціалізованого антикорупційного органу, уповноваженого провадити слідство у справах про корупційні злочини, вчинені вищими посадовими особами держави;
• Прийняття спеціальних законів про запобігання конфлікту інтересів та фінансовий контроль публічної служби.
• Удосконалення законодавства про конфіскацію незаконно отриманого майна, у тому числі в результаті хабарництва.
• Запровадження принципу обов'язковості оприлюднення інформації про майно, доходи і витрати працівників правоохоронних органів.
• Реформування кримінально-процесуального законодавства в частині перегляду процесуального статусу потерпілого, розширення обсягу його прав.
• Перегляд існуючого порядку призначення на посаду та звільнення з неї Генерального прокурора та інших прокурорів, визначення чіткого та вичерпного переліку підстав для дострокового звільнення прокурорів з посад.
• Запровадження чітких та об'єктивних критеріїв конкурсного відбору кандидатів на заміщення посад в правоохоронних органах та органах прокуратури.
• Проведення розмежування політичних та адміністративних посад в правоохоронних органах.
• Прийняття правоохоронними органами України кодексів поведінки для працівників правоохоронних органів.
• Виведення слідчих зі складу органів прокуратури, проведення розмежування між функціями розслідування злочинів, пов'язаних з корупцією, та підтриманням державного обвинувачення.
• Запровадження спеціалізації прокурорів з питань корупції.
• Відновлення у структурі МВС структурних підрозділів з моніторингу додержання прав людини.

• Забезпечення повноцінного фінансування центральної виборчої комісії, виходячи з мандату, ресурсів та повноважень органу.
• Недопущення існування конфлікту інтересів серед членів Центральної виборчої комісії, зокрема в частині їх орієнтації на певні політичні сили.
• Створення відповідно до статті 35 Закону „Про Центральну виборчу комісію" регіональних представництв Центральної виборчої комісії.
• Запровадження постійно діючих спеціалізованих тренінгів з питань доброчесності для працівників Секретаріату Центральної виборчої комісії.
• Забезпечення доступу Центральної виборчої комісії до інформації про рух коштів на рахунках політичних партій в частині фінансування витрат, пов'язані із здійсненням передвиборної агітації.
• Запровадження практики розгляду Центральної виборчої комісії скарг на порушення порядку фінансування передвиборної агітації кандидатів на пост Президента, партій і блоків, що їх висунули.

• Закріплення обов'язкової норми про неможливість суміщення посади омбудсмана з мандатом депутата будь-якого рівня та членством в політичних партіях.
• Забезпечення оприлюднення Уповноваженим з прав людини інформації про структуру його Секретаріату, функції структурних підрозділів, контактних даних керівників структурних підрозділів, місцезнаходження регіональних представництв Уповноваженого, відомостей; просвітницькі матеріали у галузі захисту прав людини, аналітичні матеріали тощо
• Невідворотнє виконання норми про подання парламенту щорічної доповіді про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні.
• Впровадження правових механізмів дострокового припинення повноважень омбудсмана за рішенням суду.
• Зміна принципів обрання на посаду Уповноваженого з прав людини в частині голосування кваліфікованою більшістю голосів парламентарів.
• Проведення фінансового аудиту діяльності Уповноваженого Рахунковою палатою та органами контрольно-ревізійної служби.

• Внесення змін до Конституції та законів України щодо визначення строків повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень Голови та інших членів Палати, а також посилення операційної незалежності Палати та зменшення впливу інших органів виконавчої влади на її діяльність.
• Уточнення переліку обов'язкової інформації про діяльність Рахункової палати, що підлягає оприлюдненню разом із строками та способами її оприлюднення.
• Перегляд методології проведення Рахунковою палатою аудитів, зміщення акцентів на проведення аудитів ефективності.
• Перевірка аудиторської діяльності органів внутрішнього фінансового контролю, оптимізація взаємодії Рахункової палати з ГоловКРУ включно із чітким розмежуванням компетенції між ГоловКРУ та Рахунковою палатою.
• Запровадження щорічного незалежного аудиту фінансово-господарської діяльності Рахункової палати; закріплення обов'язку подання на розгляд парламенту аудиторського висновку разом із Звітом про поточну діяльність Рахункової палати.
• Проведення тренінгів з питань доброчесності для працівників Рахункової палати, посилення практики обміну міжнародним досвідом з відповідних питань в рамках міжнародного співробітництва Рахункової палати.

• Запровадження відкритого конкурсного відбору на посаду Урядового уповноваженого, визначення строку його повноважень, чіткого переліку підстав дострокового припинення повноважень тощо.
• Виокремлення інституції Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики в статус окремого органу публічної влади з відповідним мандатом, ресурсами та повноваженнями, необхідними для ефективного виконання превентивних функцій та функцій з координації політики у відповідності до ст.6 Конвенції ООН проти корупції.
• Закріплення юридичних гарантій незалежності (автономії) Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики та Бюро з питань антикорупційної політики з урахуванням їхніх контрольних повноважень в частині проведення службових розслідувань та здійсненням превентивних антикорупційних заходів запобігання корупції підрозділами з питань запобігання та протидії корупції.
• Уточнення Кабінетом Міністрів України переліку відомостей, що підлягають обов'язковому оприлюдненню Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики, включно із способами їх оприлюднення (передусім інформації про результати проведення антикорупційних експертиз, службових розслідувань, звітів про виконання антикорупційної стратегії та планів діяльності тощо).

• Повернення до принципу прямого державного фінансування політичних партій, виходячи з принципів закону „Про політичні партії в Україні".
• Дотримання політичними партіями процедур внутрішньопартійної демократії, зокрема в частині формування виборчих списків кандидатів.
• Визначення та оприлюднення Міністерством юстиції України чітких принципів здійснення контролю за дотриманням партіями вимог законів та їхніх статутів.
• Запровадження чітких вимог до форми та змісту фінансових звітів про доходи і витрати, а також про майно політичних партій, включно з форматом та строками їх оприлюднення.
• Оприлюднення зареєстрованими осередками політичних партій як одним з різновидом непідприємницьких товариств власних звітів до податкових органів.

• Невідкладне прийняття закону про доступ до публічної інформації.
• Зміна принципів формування складу Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, виходячи з загальноприйнятої європейської практики.
• Створення відкритого реєстру власників засобів масової інформації із забезпеченням безперебійного доступу до нього через мережу Інтернет.
• Введення практики оприлюднення медіа інформації про власну редакційну політику, персонал та зміст звітів, що подаються до контролюючих органів.
• Запровадження чітких критерії ліцензування медіа, вилучення норм про необхідність ліцензування контенту телевізійних мовників.
• Зміна спрямованості професійних галузевих медіа асоціацій із захисту комерційних інтересів своїх членів до підвищення рівня професіоналізму журналістів - їх членів.
• Оновлення навчальних планів журналістських спеціальностей, виходячи з потреб ринку.
• Запровадження та використання медіа-сектором кодексів етики, розширення принципів підзвітності в редакційних статутах медіа.

• Реформування законодавства про громадські організації в частині скасування поділу громадських організацій на місцеві та всеукраїнські, скорочення строку розгляду заяв про реєстрацію міжнародних організацій, узгодження законодавства про громадські організації з податковим законодавством, закріплення права громадських організацій здійснювати комерційну діяльність без розподілу доходів між членами організації; скасування практики „подвійної" реєстрації громадських організацій в органах юстиції тощо.
• Удосконалення нормативно-правової бази щодо конкурсних механізмів фінансування організацій громадянського суспільства.
• Уточнення порядку, форм та меж контрольної діяльності Міністерства юстиції щодо організацій громадянського суспільства з урахуванням статті11 Європейської конвенції з прав людини.
• Запровадження практики оприлюднення організаціями громадянського суспільства звітів про свою діяльність, розширення вимог до нефінасової звітності організацій громадянського суспільства.
• Запровадження місцевих програм підготовки керівників та фінансового персоналу організацій громадянського суспільства.
• Впровадження більш чітких організаційних структур організацій громадянського суспільства, ефективного розподілу компетенції між керівними органами організацій.
• Розробка та дотримання організаціями громадянського суспільства власних кодексів етики, впровадження принципів належного врядування в практичну діяльність організацій громадянського суспільства.
• Невідкладне прийняття закону про доступ до публічної інформації, адміністративно-процедурного кодексу, правил етики публічних службовців, базового закону про засади залучення громадськості у процес прийняття владних рішень.
• Підвищення кваліфікації працівників організацій громадянського суспільства щодо використання інструментів громадського контролю та протидії корупції.

• Забезпечення доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців через мережу Інтернет.
• Скасування Господарського кодексу та прийняття нового Закону про господарські товариства.
• Створення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, з адмініструванням такого реєстру єдиним органом та забезпеченням доступу до даних цього Реєстру через мережу Інтернет.
• Прийняття Адміністративно-процедурного кодексу.
• Ухвалення підзаконних актів та роз'яснень, передбачених новим Законом „Про акціонерні товариства".
• Запровадження обов'язковості застосування міжнародних стандартів фінансової звітності у банківському, страховому секторі, в публічних акціонерних товариствах тощо.
• Підвищення обізнаності бізнес асоціацій, рад підприємців та інших об'єднань з питань забезпечення доброчесності у приватному секторі.
• Запровадження механізмів захисту осіб, які інформують про правопорушення (інформаторів) у бізнес-секторі.
• Доповнення переліку документів, що підтверджують відповідність кваліфікаційним вимогам учасників конкурсних торгів, документами, що підтверджують застосування учасниками торгів принципів доброчесності.

Комплексне дослідження «Національна система доброчесності в Україні» здійснювалося силами Творчого об'єднання «ТОРО» (Контактна група в Україні Transparency International) та Лабораторії законодавчих ініціатив (Київ, Україна) під методичним супроводом Секретаріату Transparency International (Берлін, Німеччина). Дослідження було виконане травня по грудень 2010 року за методологією «Національна система доброчесності» (National Integrity System), розробленою Transparency International та апробованою більш як у 70 країн світу.

Незалежній оцінці були піддані такі українські інституції та сектори: парламент, уряд, органи судової влади, публічний сектор, правоохоронні органи, Центральна виборча комісія, Уповноважений з прав людини, Рахункова палата, спеціалізовані антикорупційні органи, політичні партії, медіа-сектор, організації громадянського суспільства та бізнес-сектор.

НАЦІОНАЛЬНА СИСТЕМА ДОБРОЧЕСНОСТІ УКРАЇНИ (National Integrity System of Ukraine)

ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА СЕКТОРІВ ТА ІНСТИТУТІВ (Overall Assessment of the Pillars)

Популярні теми